Роздуми на щодень

РІЗДВО ХРИСТОВЕ ХРИСТОС РАЖДАЄТЬСЯ! Божий Син сходить із неба на землю і стається чоло­віком для нашого спасения. Той, що перед усіми віками зродився з Бога Отця, правдивим Богом, рівним Отцю, Той днесь родиться чоловіком із Преблагословенної Діви Марії. Сонце сходить з неба, “схід із висоти”.

НАВЕЧІР’Я РІЗДВА ХРИСТОС РАЖДАЄТЬСЯ! Цим словом витаю Вас у навечір’я празника Христо­вого Різдва. У цьому слові – “Христос Раждається” – є наймогутніша потіха, бо в ньому є щось, що не з цього світу, щось із неба, щось із тієї радости, яка людину підносить до життя надприродного: віри, надії, любові. В цьому сло­ві – “Христос Раждається”-

Є люди, для яких релігія є неначе урядовим одно­строєм, якого уживають лише кілька разів у рік при патріотичних торжествах. Інші, щиріші для Бога, надя­гають мундир християнства кожної неділі, але відтак складають його до скрині, а вбираються в іншу одіж на всі заняття цілого тижня. Треба сказати, що дуже трудно зрозуміти таких лю­дей. І вони не

Христос почав Свій лад, який хотів завести поміж людьми, якраз від родини! Тому й я зачинаю представ­лення науки Христа як суспільної науки від мови про християнську родину! Цю науку приношу Вам якраз на початку року, який у цілому християнському світі зветься ”святим” і “юві­лейним” роком. А годі мені найти відповіднішої науки на цей святий рік,

“Справедливість Твоя – справедливість вічна, і Закон Твій – істина” (Пс. 119,142) …Умовинами добробуту і щастя є заховування Дека­логу Божого. Декалог запевнює добробут і щастя людей тим, що в душах, заховуючих Божі заповіді, витворюються, рос­туть і скріпляються богословські і моральні чесноти, які в світлі Божої любові справляють, що християнин відноситься до кожного чоловіка як до

Бажаю відповісти на питання, яким звертаєтеся до мене, – більше очікуванням, чим словами, – на питання: якою дорогою я поведу? Відповідь ця буде предметом цього мого листа. До­рогу, якою сам іду, знаю віддавна і добре. Знають це і всі, що мене ближче знають. Дорога та – це дорога Закону Божого, Христової любові, церковної праці, християн­ської

Бо не було, й по кінець Світу не буде, в історії люд­ського роду важнішої хвилі, ніж та, в якій Христос на­родився. Ця хвиля є основою цілого християнства. Від тієї от великої хвилі почалося безмірне діло милосердя і любови, – діло, довкруги якого скупчується цілісінька історія людського роду. В цій хвилі зійшло на Світ “Сон­це Правди“,

Мої дорогі й мої найдорожчі, жертвую вам і ра­дість, і вдячність, і любов цілого мого серця, але мушу попередити, що та ціла любов мого серця мало варта. Бо, по правді сказати, як же можна інакше оцінювати свою власну любов до ближнього, як же ж не бачити, що наша любов до Ісуса Христа не є навіть

Людська думка, людська воля, розум І чеснота – це вартості такі, що не можна з ними порівняти ані золота, ні срібла, ні ніякого земського добра. Не можна порівня­ти, бо всі ті земські добра мають стільки вартости і лиш тоді мають вартість, коли їх людський дух діткнеться, коли їх розум пізнає, а воля правильно ужиє. Без

Чоловік цілий залежить від Бога, свого Сотворителя й Пана; його розум повинен бути цілковито залежний від предвічної, несотвореної Правди. Тому ми обов’язані віддавати Всевишньому повний послух розуму й волі, піддаючись у вірі Божій об’явленій правді. Церква називає цю віру “початком людського спа­сения“. Ця віра, за наукою Церкви, є надприродною чеснотою, і нею скріплені й просвічені

Святий апостол пише: “Благаю вас, браття, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоби ви всі говорили те саме і щоб не буяо поміж вами незгоди, але щоби були ви поєднані в одному розумінні та в думці одній” (1 Кор. 1, Ю). “А Бог терпеливости і потіхи нехай дасть вам бути однодумними поміж собою, за Христом Ісусом, і

Між усіма ласками й небесними дарами, які можемо собі випросити поруч єною нам святим Яковом молит­вою, ласкою найважнішою, даром найціннішим та найближче зв’язаним із Божою мудрістю, буде, без сумніву, дар молитви. Бо молитва не тільки нашим обов’язком, не тільки нашим правом і привілеєм, не тільки нашою першою потребою, але й найціннішим даром, який мож­на, який