Людська думка, людська воля, розум І чеснота – це вартості такі, що не можна з ними порівняти ані золота, ні срібла, ні ніякого земського добра. Не можна порівняти, бо всі ті земські добра мають стільки вартости і лиш тоді мають вартість, коли їх людський дух діткнеться, коли їх розум пізнає, а воля правильно ужиє. Без тої духової вартости і золото, і срібло не мають ніякого значіння для нас так, як не мають ніякого значіння для нерозумної звірини, що про вартість золота й срібла не має ніякого поняття і не уміє їх ужити, бо не має розуму ні свобідної волі.
У духовому світі, до якого належать наш розум і наша воля, наш дух, – інші міри; тут мірою всего є правда, добро, справедливість, чеснота, праведність. А крім тих природних мір усего, що до духового життя відноситься, Всевишній додав нам ще вищі, вже святі міри, коли нашого духа, нашу безсмертну душу підніс до стану надприродної освячуючої благодаті. У тім надприроднім світлі християнського життя і християнської досконалости міри такі, що коли їх приложимо до всіх земських справ, то ті земські справи стають у наших очах так малими, що приходить хвиля, коли конечно мусимо їх мати за ніщо.
У тому життю тисячі літ перед Богом – як день учорашній, що перейшов; бо один день у Господа – як тисяча літ, а тисяча літ – як один день. Коротким видається нам життя праці, терпіння, бо його порівнюємо з вічною нагородою в небі. І вага терпінь, і хрестів, і упокорень, і смутку, і плачу видається нам малою, коли порівняємо їх із радістю, і хвалою, і щастям того, що нас чекає, якщо лише будемо по-християнськи жити і заховувати Божий закон. “Терпіння цього часу недостойні будучої слави, що має в нас об’явитися” (Рим. 8,18). “І наше теперішнє легке горе приготовляє для нас вічну вагу безконечно надмірної слави – нам, що не дивимося на видиме, але на невидиме. Бо видиме є дочасне, а невидиме – вічне” (II Кор. 4,18).
1934 р., Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Астральний метер”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень