Андрей Шептицький

2 червня 2015 року Винниківська школа-інтернат разом із наставниками та волонтерами “Центру Опіки Сиріт” взяли участь у святкуванні 150-річниці пам’яті Великого Митрополита Андрея Шептицького.

Сьогодні, 21 травня 2015 року, в рамках проекту “Діти Митрополиту Андрею”, на території львівської спецшколи-інтернату I-II ступенів “Довіра” було освячено фігуру Богородиці. Очолив молитву та провів чин освячення голова “Центру Опіки Сиріт” о. Роман Прокопець.

Божий сівач, Христос Спаситель, зібрав Собі гей би до помочі людських сівачів Божого слова, казав їм пиль­нувати сівби. Вложив у їх руку святе зерно, здав на них Свою роботу, казав їм то зерно по світі розкидати, щоби впало в кожний найменший куточок, аби дійшло до кожної людської душі й усюди Богові Всевишньому в небі, а

СВЯТОГО АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО, ПРП. Вже від святого Евтимія Великого, себто від V сто­ліття, був поміж монахами звичай, що в день святого Антонія Великого зачинався час самоти й молитви, який тривав до Пасхи. Тих вісім днів теж посвячені ве­ликим учителям духовного життя, так що в них обхо­димо пам’ятку цілої низки великих наших отців, яких усіх запрошуємо

ПОКЛІН ЧЕСНИМ ОКОВАМ СВ. АП. ПЕТРА Наука Богом об’явлена така: Ісус Христос зразу обі­цяв, а відтакуділив святому апостолови Петрови зверхну душпастирську й судову владу над цілою Вселенською Церквою. Тому святого Петра називають Князем апос­толів, а наші богослужебні книги, що представляють науку Східної Церкви з часів перед розділенням Церков, називають святого Петра “предстателем Церкви, перво- престольником,

Сама віра дає нам силу признати за правду те, що Бог об’явив, а вже саме признання за правду не може бути без якогось розуміння. Вистачає, щоб те конечне до віри розуміння було таке, як у дітей. Але без помо­чі віри неможливо людям навіть так розуміти. Без по­мочі віри вони, люди, з Никодимом питають: “Як може це

ВІДДАННЯ БОГОЯВЛЕННЯ Апостол Павло в Посланню до євреїв виславляє віру праотців й отців Старого завіта, якою були великими за життя і стали великими по смерті. “Були мучені, щоби доступити ліпшого воскресення… зазнавали наруг і бит­тя та ще й кайдани та в’язниці, були каменовані, пиловані, допитувані убиті мечем умирали, блукали в овечих й козячих шкірах, бідуючи,

НЕДІЛЯ ПО БОГОЯВЛЕНИЮ “От вийшов сіяч сіяти” (Мт. 13, 3). Кожний христия­нин знає сю красну притчу Ісуса Христа. Сівачем нази­ває Христос Себе Самого, бо з неба прийшов на землю, щоб людей навчити Божих правд. Прийшов кинути на сю бідну землицю святе Боже зерно Своєї науки. Коли небесне зерно паде на добру землю, приносить чудні, райські

Боже об’явлення, а тому і релігія, і християнство, і Святе Письмо та Церква – це школа, в якій приходиться нам безнастанно вчитися, від дитинства до старости. Церковна заповідь обов’язує християн у неділю й свя­та вислухати Службу Божу й духовну науку. Деякі люди, яким трудно бути на проповіді, або й ті, що зайняті умо­вою працею, уявляють

Спаситель мав, – як каже св. Павло, – “відновити все, що на небі і що на землі” (Еф. 1, 10). Отже, мав влити у ціле людство нову силу і нове життя: мав передусім уздоровити ті його недуги, в які воно попало через гріх перших родичів, всіх з роду “синів гніву” привернути до Божої ласки, –

ПРАТУЛИНСЬКИХ МУЧЕНИКІВ Від смерти нашого великого і святого мученика Йосафата аж до наших майже часів не переставала про­ливатися кров мучеників за єдність Святої Церкви, за вірність Апостольському престолові, а пам’ятка тих му­чеників повинна бути для всіх нас, цілого народу, свя­тою. Хто її безчестить, то хіба є нашим ворогом і зрад­ником нашої святої справи.

ДЕНЬ СОБОРНОСТИ УКРАЇНИ “Коли Господь та не будує дому, – дарма працю­ють його будівничі” (Не. 127 (126), 1) Ідеалом нашого національного життя є наша рідна всенаціональна Хата-Батьківщина. …Положення виглядає таке, що Боже Провидіння дасть українському народові виконати його природне право – вибрати собі й установити форму управи своєї Рідної Хати, тому треба нам над ним