СВЯТОГО АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО, ПРП.
Вже від святого Евтимія Великого, себто від V століття, був поміж монахами звичай, що в день святого Антонія Великого зачинався час самоти й молитви, який тривав до Пасхи. Тих вісім днів теж посвячені великим учителям духовного життя, так що в них обходимо пам’ятку цілої низки великих наших отців, яких усіх запрошуємо неначе до молитов з нами за святе з’єдинення. І так обходимо пам’ять святого Антонія Великого, святих Олександрійських Атанасія й Кирила, святих Олександрійського і Єгипетського Макаріїв, святого Евтимія Великого, святого Ісповідника Максима останнього великого богослова Святої Східної Католицької Церкви, святого Тимотея Апостола, кількох мучеників і великої слави нашої Східної й цілої Вселенської Церкви – Єпископа святого Григорія Назіянзенського, приятеля святого Василія Великого.
Нехай же ці святі дні будуть і для нас святими днями совокупления й молитви, днями дійсно євхаристійними. Стараймося в ці дні якнайчастіше приступати до Святого Причастя, якнайбільше часу віддати поклонінню Ісусови Христови, укритому під видами у Найсвяті- шій Євхаристії, і якнайтеплішої й найповнішої любові, молитви до Ісуса Христа Спасителя.
1937р., лютого 12, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних з нагоди 15-їрічниці коронації Папи Пія XI та річниці смерти Митрополита Йосифа-Веніямина Рутського
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень