Спаситель мав, – як каже св. Павло, – “відновити все, що на небі і що на землі” (Еф. 1, 10). Отже, мав влити у ціле людство нову силу і нове життя: мав передусім уздоровити ті його недуги, в які воно попало через гріх перших родичів, всіх з роду “синів гніву” привернути до Божої ласки, – людей, знеможених безнастанною неправдою, просвітити світлом істини, а тих, що впали вже на дно беззаконня, піднести до чеснот християнського життя.
Своєю наукою обняв Він увесь людський рід. І то так всесторонньо, що не було й нема на світі такої справи чи такої інституції, якої би Він не хотів був перестроїти, утверджуючи те, що добре, а усуваючи все те, що зле.
Христос, мої милі браття, дає людям не лише вічне щастя та спокій сумління, але, як Спаситель людства, подав дочасній суспільності людей такі порядки, що можуть запевнити – і одиницям та цілим народам – найбільшу міру сили, щастя і дочасного миру, оскільки це лише можливе на цьому світі.
Христова наука не займається лише душею кожної людини зокрема, але й упорядкуванням, організацією цілого людства. Вона не тільки впроваджує лад і порядок У сумління одиниці, але є вона й наукою загального спільного ладу – ладу, на основі якого можуть і повинні розвивати всі народи, ціле людство, всі свої природні сили, що їх в дарі одержали від Бога.
Проповідь Євангелія не обмежується єдино до церкви та сповідальниці! І не кінчиться на відправі Служби Божої!
Вона йде і до хати кожного християнина, питаючи тут про домашні порядки та відносини; йде і до громади – і тут впроваджує свій новий лад.
Вона сягає й до тих справ, про які дебатують в соймах і парламентах!
Вона йде і до міністрів та монархів, щоб учити їх, як правити та й дбати про загальне добро; йде навіть і туди, де народи чи держави воюють між собою, там накладає на всіх обов’язок справедливости та любові.
Під впливом Христової науки влада монархів стала святішою та справедливішою, послух для влади у людей легшим, а зв’язок поміж горожанами сильніший.
Словом: для всіх справ, що їх люди уважають корисними, прибуває з Христової науки нова сила.
1900 р., Жовква. – Із пастирського листа Митрополита Андрея до духовенства і вірних “Християнська родина”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень