Боже об’явлення, а тому і релігія, і християнство, і Святе Письмо та Церква – це школа, в якій приходиться нам безнастанно вчитися, від дитинства до старости. Церковна заповідь обов’язує християн у неділю й свята вислухати Службу Божу й духовну науку. Деякі люди, яким трудно бути на проповіді, або й ті, що зайняті умовою працею, уявляють собі, що духовна наука не приносить їм ніякого хісна, що вони можуть її заступити читанням Святого Письма або релігійної книжки. Але воно не так, бо від того обов’язку не звільнені навіть і ті, що в Церкві мають учительський уряд або післанництво. Одним словом, релігія – це для всіх обов’язкова школа, в якій усі маємо вчитися від дитинства до пізньої старости, й тому тим важніше для нас знати систему тієї нашої школи, а передовсім зрозуміти її потрійний ступінь чи характер, бо про ту різницю не можна сумніватися. Вона дуже яскраво проявляється в самому Святому Письмі, в тім, сказати, кодексі Божого об’явлення.
1937 р., травень-жовтень, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Дар П’ятдесятниці”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень