Між усіма ласками й небесними дарами, які можемо собі випросити поруч єною нам святим Яковом молитвою, ласкою найважнішою, даром найціннішим та найближче зв’язаним із Божою мудрістю, буде, без сумніву, дар молитви. Бо молитва не тільки нашим обов’язком, не тільки нашим правом і привілеєм, не тільки нашою першою потребою, але й найціннішим даром, який можна, який треба з неба собі випросити.
Тому хочу пригадати і повторити ті такі усильні й гарячі поклики Святого Духа у Святому Письмі, що радить, заохочує, пригадує конечність, важність, святість і хосен молитви; а також ствердити ту нашу більшу тепер потребу й злучити вас усіх, за яких перед Богом відповідаю, повторенням це’і правди віри й виконанням її скупити вас усіх коло Христового хреста. Думаю, що я не міг би знайти відповіднішого на наші часи предмету, ані більше вам помогти у ваших трудностях. І наколи Бог дав би мені ту велику, хоч незаслужену благодать, щоби голошенням Божого слова я міг переконати вас про всі безконечні користі, які можете в молитві находити, й загріти ваші серця до тих безконечних дарів і небесних ласк, які, без найменшого сумніву, на тій дорозі вас ждуть, якби я міг піднести недостойними моїми словами рівень вашого життя молитви, поправити ваш спосіб молитви, научити молитися тих, що не досить моляться, та заохотити до ліпшої молитви тих, що моляться, але без достаточної любові, – я дякував би Богу як за найбільший дар, даний мені та й вам. Я не міг би навіть бажати більше для вас зробити, більше вам передати.
А що Ісус Христос у святому Євангелію многократно обіцяв усе дати, о що-небудь будемо Його просити, прошу Його, щоби, за вставленням Пресвятої Діви Марії, святого Йосифа, Її обручника, святого Йоана Хрестителя і святих апостолів, дав моїм словам силу небесного грому для голошення святих правд віри про молитву й сокрушив усі ваші серця та перемінив ваші життя святістю своєї благодаті. Прошу не за себе – “не нам, Господи, не нам, – а Імені Твому дай славу“, прошу за справу прошу дару, ласки – найпотрібнішої в життю християн та священиків, прошу тих ласк, без яких священик не може бути добрим священиком, а християнин – добрим християнином. Прошу ласки молитви для них усіх, прошу в Тебе, Христе Спасителю, ласки й дарів, яких найбільша потреба для Твоєї справи, для справи спасения людських душ; прошу ласки для Твоєї, Христе, Церкви – для душ, відкуплених Твоєю кров’ю. Прошу Твоїм іменем для справи Твоєї – для Тебе, прошу Отця небесного через Тебе у Твоїй крові, що ти її пролляв для нашого спасения; прошу пресвятою Жертвою Євхаристії. Вірю в Твою любов, у Твою доброту, в Твої обітниці і знаю певно, що одержу те, чого прошу. Амінь.
1932-1933 рр., Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Божа мудрість”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень