Роздуми на щодень

БОГОЯВЛЕНИЯ ГОСПОДНЄ У шість днів по обрізанню обходить Церква, так Східна, як і Західна, празник Богоявления (Епіфанії) – відай, один із найперших празників християнства. Пер­вісно предметом того празника була загалом манифес- тація Бога чи об’явлення характеру Христа яко Месії. То об’явлення узнають Отці в тих трьох різних подіях, описаних в Євангелію: в поклоні трьох царів,

НАВЕЧІР’Я БОГОЯВЛЕНИЯ Празник Христового Різдва не називаємо Богояв­лениям. Ця назва застережена для другого великого празника – для Христового хрещення. Але в дійсності Різдво є першим Богоявлениям, об’явленням Бога люд­ству, воно є першим кроком на дорозі пізнання Бога. Не ми робимо цей перший крок. Христос Сам до нас прихо­дить,

У хвилі, в якій чоловік через Святе Хрещення стає членом Христової Церкви, Христос Спаситель ново­народженій ”..з води і духа” (Йо. З, 5) Своїй дитині при­значує в Божім Царстві частинку Своєї слави і всіх Бо­жих вічних дібр, які купив Своєю смертю. У хрещенню принимає Бог чоловіка за дитину і за наслідника Хрис­тового. Коли ми Божі діти,

Що сталося б зі мною, коли б Христос Спаситель не зійшов був із неба на землю?! Це страшно глибоке питання, мої милі браття! І довге-довге розважання, на ціле життя! Коли б не було Христа, ні Його науки, ані святої ласки поміж нами, тоді зовсім інакше виглядав би той світ, на якому живемо. Виглядав би гірше,

ПЕРЕДСВ. БОГОЯВЛЕНИЯ Кожний християнин, кожна дитина знає, що дру­га Особа Божа, Божий Син, із неба прийшов на землю й умер на хресті для нашого спасения. Се правда віри, яку принимаемо і визнаємо, бо знаємо, що то правда, яку Бог об’явив, а свята Христова Церква подає до вірування. Але мало хто застановляється над тим, що Божий

НАЙМЕНУВАННЯ Г.Н.І.Х., НОВИЙ РІК, ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО Сьогодні празнуємо великого святителя Василія і Новий рік. Новий рік не є церковним празником. Наш церковний рік зачинається 1 вересня. Але віддавна за­вівся поміж нами звичай обходити Новий рік першого січня, хоча правильніше треба би зачинати роки від Христа – днем Різдва.

Не диво, що люди, розуміючи саме величезну вагу всіх добродійств, які сплинули і спливають на них че­рез Ісуса Христа, – з вдячністю і радістю згадують свого Спасителя. Навіть роки своєї історії числять від Христового Різдва – так, якби перед тією хвилею й не існувало жит­тя людства!

НЕДІЛЯ ПО РІЗДВІ Не знаю я іншої любові, не знаю іншої мети, не знаю іншої праці, не знаю іншого добра свого, лише славу Бога на небі, а на землі Ваше добро. Якраз коли це пишу, неділенька свята, і сонечко на небі так красно світить та всміхається, мов би само до церкви запрошувало.

Жива віра стається для християнина, що її держить­ся, в короткому часі ціннішою, ніж золото та срібло. Вона стається такою солодкою і стільки дає розради та щастя, що й життя готов він віддати, щоб не стратити її! Бо і, зрештою, що ж варте таке життя, яке не веде до спасения?!

Ми, християни, повинні ще ліпше держатися своєї святої віри! Бо вона куплена нам кров’ю Ісуса Христа! Тисячі й міліони християн пролили кров за неї з любові до Христа! Нема ще місяця, як я вернувся з по­дорожі з Рима. Більше ніж сотка самих наших палом­ників їздило туди, до цього святого місця, щоби там доступити ювілейного відпусту,

СВЯТОГО ПЕРВОМУЧЕНИКА СТЕФАНА “Стефан же, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі” (Ді. 6,8) По пресвятій людській природі Христа, якій нале­житься культ Богопочитання, віддає Вселенська Церк­ва поклін і почитания святим у слідуючому порядку: на першому місці почитає Пресвяту Богородицю, на другому – святі небесні сили безплотні, так злучені в ангельські хори,

СОБОР ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ У нашому обряді віддає свята Церква Пречистій Діві Марії найвищу честь, після тієї чести Богопочитання що належиться Всевишньому Богу в Тройці єдиному Почитає Пречисту Діву вище усіх патріярхів, пророків вище апостолів і всіх святих, а навіть вище безплотних сил небесних. Вона є Матір’ю Божого Слова, Матір’ю Того, що є Си­ном Предвічного Отця,