НЕДІЛЯ ПО РІЗДВІ
Не знаю я іншої любові, не знаю іншої мети, не знаю іншої праці, не знаю іншого добра свого, лише славу Бога на небі, а на землі Ваше добро.
Якраз коли це пишу, неділенька свята, і сонечко на небі так красно світить та всміхається, мов би само до церкви запрошувало.
А я собі в думці так міркую, що ось зайшов я таки до хати кожного з Вас зосібна, щоб Вас сьогодні до церкви і до Бога запровадити. Сам хоч рад би я у кожного з Вас гостити і кожного зосібна до Бога провадити, то не зможу цього, бо багато маю всіх Вас.
Коли я не можу, то нехай же цей лист, що його Вам пишу, так у неділю зранку загостить до Вашої хати, нехай він за мене Вас до церкви поведе. І не дивуйтеся, що я аж до Вашої хати зайшов; я для того таке зробив, бо люба мені кожна душа християнська і кожний з Вас – чи письменний, чи неписьменний, чи молоді чи старі, чи багатіші чи убогіші – всі однаково дорогі і всім однаково добра і ласки Божої бажаю.
Праведні й добрі християни мені дорожчі, бо миліші Богу, а мені ближчі. Ліпше розуміємось і моє слово охот- ніше вони принимають і за ним жиють.
А грішники тому дорожчі, бо в більшій біді, більше потребують моєї помочі та порятунку. І не дивуйтеся, що я, зачинаючи давати Вам провід християнського життя, зайшов аж до Вашої хати.
Коли мій Пан Ісус Христос, наш Найдорожчий Спаситель, таке робив і робить, як же ж я, Його слуга, міг би інакше робити? Нема такої душі, за яку б Христос не дбав і до котрої Сам не приходив би, щоб її до Бога кликати.
Ласкою своєю рад би Він прийти до кожного серця. Як знайде двері серця, отворені доброю та щирою волею людини, то ласкою входить до серця; а як двері замкнені, то стоїть перед дверми серця і чекає аж християнин отворить Йому двері свого серця та прийме Його до себе в гостину.
Так приходить Ісус Христос у Святім Причастю до кожного християнина зосібна, щоб його життя освятити та до Бога допровадити.
1901 р., січня 27, Крехів. – Із пастирського листа Митрополита Андрея до вірних “Про Церкву”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень