Жива віра стається для християнина, що її держиться, в короткому часі ціннішою, ніж золото та срібло. Вона стається такою солодкою і стільки дає розради та щастя, що й життя готов він віддати, щоб не стратити її!
Бо і, зрештою, що ж варте таке життя, яке не веде до спасения?!
Направду кажу вам: ліпше цей короткий вік на цьому світі пережити у нужді та терпінні, а після смерти доступити вічного щастя, багацтва та здоровля, ніж тих кілька літ на цьому світі пережити хоч би й в найбільших багацтвах, щасті та силі, а після смерти бути виключеним від усякого блаженства та й засудженим на вічний плач! “Яка користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу?” (Мт. 16, 26).
Знали це добре християни перших віків! І тисячі з их пролили свою кров за святу віру. Вони воліли радше вмерти з Божою ласкою, ніж жити хоч би й в достатках, а без Божої ласки!
1900 р., листопада 19, с Марківці під Станіславом. – Із пастирськоео послання Митрополита Андрея до вірних на Буковині “Правдива віра”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень