ПЕРЕДСВ. БОГОЯВЛЕНИЯ
Кожний християнин, кожна дитина знає, що друга Особа Божа, Божий Син, із неба прийшов на землю й умер на хресті для нашого спасения. Се правда віри, яку принимаемо і визнаємо, бо знаємо, що то правда, яку Бог об’явив, а свята Христова Церква подає до вірування.
Але мало хто застановляється над тим, що Божий Син, принимаючи людську природу, зв’язався з нею не- розірваною зв’язею, подібною до зв’язі, яка лучить жениха з невістою, до зв’язі Святої Тайни супружества.
Так, як добрий муж любить жену, так і Христос Божий Син любить рід людський – і передав Себе Самого на смерть, аби людей освятити й очистити. І очищає їх купеллю відродження, водою Святого Хрещення і Святою Своєю благодаттю.
Бог стався чоловіком, аби з зіпсутого людського роду утворити Собі невісту славну – Церкву. “Щоб появити собі Церкву славну без плями чи зморшки або чогось подібного, але щоб була Свята й непорочна” (Еф. 5,26,27).
Христос вибирає Собі Невісту, освячує її й очищує Святими Тайнами і божественною благодаттю, а тою Невістою – товариство людей, Церква і ми, християни, бо Церква – то збір усіх вірних християн, то товариство людей, які визнають Христову науку, принимають Христові Тайни і слухають Христового Намісника.
Вибрані з-поміж міліонів зіпсутого людства, ми через святу купіль Хрещення стали членами Христової Церкви, а через те і членами Самого Христа. “Ви ж – Христоее тмо, і члени кожний зокрема” (І Кор. 12,27).
Ми вже не належимо до себе самих, ми є Христовою власністю; Він купив нас Собі; відкупив Своєю кров’ю від смерти гріха. Наше тіло через Святе Хрещення і з в’язь із Божим Сином стається храмом Христового Духа. “Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, Який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. Ви-бо куплені високою ціною!” (І Кор. 6,19-20).
1913 р., березень-квітень, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Божа сійба”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень