СОБОР ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

У нашому обряді віддає свята Церква Пречистій Діві Марії найвищу честь, після тієї чести Богопочитання що належиться Всевишньому Богу в Тройці єдиному Почитає Пречисту Діву вище усіх патріярхів, пророків вище апостолів і всіх святих, а навіть вище безплотних сил небесних.

Вона є Матір’ю Божого Слова, Матір’ю Того, що є Си­ном Предвічного Отця, і в якомусь мало понятому для нас ступені – Обручницею Святого Духа.

Дві пресвяті Особи – Ісус Христос Богочоловік і Пре­свята Його Мати Марія – так представлені у Святому Євангелії: Поклоняючись новонародженому Божому Синові у вифлеємському вертепі, знаходимо при Ньому і Його Пресвяту Матір. А коли приступаємо на Голготі до Христового хреста, щоб Йому поклонитись, то у стіп хреста стоїть Марія Мати. Так само, коли зближаємося до престолу Всевишнього, щоб Небесному Отцю прино­сити Євхаристійну Жертву хресної смерти Богочолові- ка, то при хресті стоїть Марія. Отже, Жертву Богові му­симо приносити з Нею, нашою Матір’ю. Християнська побожність стверджує цю зв’язь між Матір’ю і Сином тією кожноденною практикою молитов до Матері Бо­жої, безпосередньо після Святого Причастя. У Пресвятій Євхаристії присутній, очевидно, сам Ісус Христос, але Він так злучений зі Своєю Матір’ю, що й несвідомо Її, ту нашу Матір, бачимо і відчуваємо неначе присутньою і в Жертві, і в Таїнстві Христової безконечної любові.

Нехай же росте в наших серцях любов до Пречистої Діви Марії! Це ж дорога до любові Христа!

Нехай росте в наших серцях любов до Ісуса Христа, при Котрому і від Котрого навчимося любити нашу Не­бесну Матір такою любов’ю, як на це Вона заслуговує.

1943 р., травня 2-3, Львів. – Із пастирською послання Митрополита Андрея до духовенства І вірних”Про почитання і посвяту себе Пречистій Богородиці”

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень