“Справедливість Твоя – справедливість вічна, і Закон Твій – істина” (Пс. 119,142)
…Умовинами добробуту і щастя є заховування Декалогу Божого.
Декалог запевнює добробут і щастя людей тим, що в душах, заховуючих Божі заповіді, витворюються, ростуть і скріпляються богословські і моральні чесноти, які в світлі Божої любові справляють, що християнин відноситься до кожного чоловіка як до рідного брата, серцем повним зичливости і любові.
Декалог є ідеальним прототипом усіх законів, якими світська влада має право й обов’язок порядкувати відносини поміж людьми, яко розширення і відблиск батьківської влади (а тільки таку світську владу узнає Декалог), – має своїми законами і розпорядками передусім святий обов’язок зберігати права людини…
…До того добробуту і щастя треба передусім, щоб люди сповняли усі свої обов’язки зглядом Бога, себто уважали Його за найвищого одинокого Володаря, Пана неба і землі, котрому належиться від людей слава, честь, поклін і служба. Так призивати Господнє ім’я має обов’язок не тільки кожна одиниця, але й ввесь нарід, ціла держава, кожна суспільна частина тої держави чи того народа, а передусім найважніша поміж ними та клітина, з котрої побудований нарід, себто родина.
1941 р., березня 27, Львів. – Із декрету Митрополита Андрея “Декалог – запорука найбільшого щастя одиниць і народів”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень