7 січня

РІЗДВО ХРИСТОВЕ

ХРИСТОС РАЖДАЄТЬСЯ!

Божий Син сходить із неба на землю і стається чоло­віком для нашого спасения. Той, що перед усіми віками зродився з Бога Отця, правдивим Богом, рівним Отцю, Той днесь родиться чоловіком із Преблагословенної Діви Марії. Сонце сходить з неба, “схід із висоти”.

“З нами Бог, розумійте народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог… Люди, сидячі в тьмі, виділи світло велике. З нами Бог. Ви, що живете в стороні темряви й смерти, небесне світло вас просвітить, бо з нами Бог. Дитя ро­диться нам, і Син, даний нам. З нами Бог. Він Богом мо­гутнім, Владикою, Князем мира. З нами Бог. Отцем буду­чого віка. З нами Бог“.

Могутнє то світло з неба, як і могутня та пісня зем­лі, розходиться по світі доброю вісткою, радістю Єван­гелія. Як же ріжна та радість від тої другої, що нею ті­шаться грішники. Як же відмінна та добра вість з неба від усякої вісти, що її грішники в своїй нужді називають доброю. Вість з неба ясна, як кришталь, а чиста, як дже­рело свіжої води. Лиш чисті серця вповні відчувають ту радість, лиш щирі серця, хоч і слабі, принимають Добру Вість Євангелія. Вона не з цего світа, можна її відчувати і під хрестом, а навіть під хрестом лучше її розуміється й оцінюється. Вона має дивну силу, осолоджує найбіль­ші терпіння, вчить їх зносити, а душу підносить у небо, вказує на лучшу, щасливу будуччину.

Празник Христового Різдва є празником тої христи­янської радости. Тихої, чистої й покірної. Це празник, в якому тішаться вбогі духом, терплячі, упокорені й пере­слідувані, голодні й спрагнені справедливости. До них усіх, до Вас усіх, де би Ви не були, звертаюся з Євангелієм, з радісною потіхою: “Випростуйте опущені руки і знеможені коліна“.

1936 р., січня 6, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних “Христос Раждаєт ься!”