365 днів з Великим Митрополитом

До правильного поступування треба уваги на те, що робиться. Себто треба, щоб ум дивився на положення й положення оцінив та осудив, заки приступить до діла. Хто, приступаючи до діла, занедбає той правильний по­гляд, оцінку чи осуд про річ, мусить, очевидно, йти впе­ред із зав’язаними очима. Хоч і не спішиться, як заго­нистий чоловік, глупо поступає, коли

Пишу ці слова дня 6 листопада, себто 24 жовтня по старому стилю. Це день, посвячений святому мученико- ви Ареті. Шкода, що загальною формулкою “іже со ним” наші часослови прикривають пречудову перлину свя­тости, яка може мати і в вихованні нашої молоді немале значіння. Арета був мучеником у місті Награн в Арабії за часів Юстина імператора. З

Удячність для людей видається меншою чеснотою, а все ж, коли пригадаємо собі ту дивну правду нашої святої віри, що любов ближнього і любов Бога є одною і тою самою чеснотою, – то зрозуміємо, що щось дуже подібне находиться і в тій чесноті вдячности. Любов до Бога і любов до ближніх є одною чеснотою, бо по-

Скриту руку ворогів народу – безбожників – видно всю­ди, як у зарядженнях верхівки, так у поступуванні низів. Хто ж утягає шкільну молодь до політичних висту­пів, відтягаючи її водночас від позитивної наукової пра­ці? Хто бунтує шкільну молодь проти шкільної влади? Хто сільську молодь розпиває і деморалізує? Уже не зга­дуємо про яскраві випадки провокацій, які доводять мо­лодь

Любов ближніх – це головна заповідь Христа, це Його заповідь, це нова заповідь. “Даю вам нову заповідь, щоби ви взаємно себе любили так, як Я вас полюбив. По тім пізнаватимуть люди, що ви Моїми учениками, коли бу­дете себе взаємно любити” (Йо. 13,34-35). Христос так нас полюбив, що віддав Своє життя за нас. Тому й лю­бов

Третя заповідь Божа каже нам ходити до Божого храму, поклонятися Всевишньому, брати участь у Службі Божій, у котрій вірні руками священика складають Всевишньому І Христову Жертву, перепрошувати Його за всі гріхи і благати ласки, потрібної до християнського життя. Чим біль­ше упадків, тим трудніше життя, чим більше треба Божої благодаті, тим більше повинен християнин горнутися до

ДЕНЬ ПРОГОЛОШЕННЯ ЗУНР Кожна важніша подія в житті одиниць, і родин, і ці. лої суспільности – народу – звертає думку й серця хрис­тиян до Всевишнього Сотворителя неба і землі, бо від Його провидіння залежить доля і людей, і народів. Тому й усі національні річниці обходять християни молит­вами й торжественними Богослужениями. Знають, що від благодаті Всевишнього

СВ. АП. ІЄВ. ЛУКИ Святе Євангеліє – чудесна книга. Чудесна і чудотвор­на. Кожне речення – це прямо двері до неба. Де лише затримаєтеся в читанні, там можете сказати так, як па- тріярх Яків: “Дійсно Господь є на цьому місці, а я не знав, яке страшне це місце. Воно ніщо інше, як дім Бога і двері

Змінливість полягає у своїй суті на відступленні від доброго свого рішення. А від свого рішення чоло­вік звичайно буде відступати через невпорядковане прив’язання до чогось. Як довго жадоба душі не змі­нить рішення, так довго чоловік стоїть твердо при сво­їм та противиться порушенням пристрастей. Та якщо чоловік є непостійний і змінливий, його рішення буває таке слабе, що

Боже милосердя таке щедре, що принимає як по­куту за наші гріхи не лише ті терпіння, що їх самі собі завдаємо як кару за гріхи, і не лише ті покути, що їх на нас священик накладає в Таїнстві Покаяння, але, крім того, й усі дочасні терпіння, які Боже провидіння на нас накладає.

Християнська єдність – це добро, яке треба здобути поборюванням себе самого і витривалою працею над духовою єдністю між братами. Святий апостол Павло заохочує ефесян до цієї праці. По його думці, повинні християни “з усякою покорою, і лагідністю, і терпели­вістю в любові зносити один одного, стараючися збері­гати єдність духа в союзі мира” (Еф. 4, 2-3). Єдність

На ніщо не здасться одиницям і цілому народови за­можність, просвіта та патріотизм, коли не буде в ньому ладу. І так, як той, що хоче збудувати собі хату, кладе на­самперед підвалину, бо від тієї підвалини залежить, чи хата буде сильна, чи зараз розвалиться, так само і той, що дбає про суспільний лад, мусить насамперед подба­ти про