Скриту руку ворогів народу – безбожників – видно всюди, як у зарядженнях верхівки, так у поступуванні низів.
Хто ж утягає шкільну молодь до політичних виступів, відтягаючи її водночас від позитивної наукової праці? Хто бунтує шкільну молодь проти шкільної влади? Хто сільську молодь розпиває і деморалізує? Уже не згадуємо про яскраві випадки провокацій, які доводять молодь до жахливих наслідків. Безнастанно звідкись виходять фантастичні проекти, які може підсувати лише дуже спритний провокатор, що вміє себе прикривати плащиком найзичливішого для народу і молоді провідника. Кому ж, як не ворогови, приписати роботу, якої цілком виразною, хоч укритою, метою є збаламучення, знищення, опанування і врешті відірвання від батьків і Церкви? Кому приписати діяння греко-католиків на яскраву шкоду Греко-Католицької Церкви? Кому приписувати намови до відступства від віри батьків для зовнішньої та матеріяльної користи?
Маючи перед очима такий жахливий образ і дивлячись на потоп, що світ заливає, і на ту потворну лавину, що котиться і рівняє зі землею міста і села, нищить людське життя, загороди, надбання і загалом усю людську культуру, чи ж маємо попадати у зневіру? Стараймося і самі зараджувати лихови о скільки можна, а бодай не спричинюймо одчайдушними поступками нових нещасть! Коли ж наші людські зусилля показуються даремними, зложім у гарячій молитві та покорі всю нашу печаль на Господа, бо Він єдиний може двигнути людину і весь нарід із найбільшого пониження, нужди і розвалу до найбільшої потуги і слави. Як колись цілу Церкву вивів із презирства та кривавих мук і поширив по всьому світі, так може піднести і прославити наш нарід, рятунок не у нас, а в Бозі. Один Всевишній Бог у Свому безконечному милосердю може висушити ті пекольні джерела, з яких на світ виливаються ріки ненависти, а перемученому людству засвітити наново світло Євангелія, світло любові.
1943 р., листопад, Львів. – Зі спільного пастирського послання Митрополита Андрея та Єпископату Галицької церковної провінції до духовенства та вірних про важливість зберігати Божі
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень