Роздуми на щодень

УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Пречиста Дівиця Марія, з Котрої за чудесною справою Святого Духа Божий Син народився яко чоловік, є Бого­родицею, Матір’ю Бога. Її Син був і є Божим Сином. Вона породила Бога, то і справедливо їй належиться то чудесне ім’я Богородиці, котрим світ християнський Її величає З віри і з науки Ісуса Христа знаємо сказати

ПЕРЕДСВ. УСПЕННЯ Кожний хрест, по-християнськи перенесений, стається джерелом щедрого Божого благословення. Кожне терпіння і недостаток звертають душу християнина до Бога, наставляють на путь покаяння, очищують із грі­хів, а передусім пригадують ту правду, що ми сотворені не тільки для життя земного, але насамперед для життя небесного.

Висповідавшись, я скоренько відновив наложену покуту й хотів зараз приступити до святого Причастя. Але ті наші Богослужения такі довгі та людей у церкві так повно, а в мене дома чекають такі важні заняття, що ледве я діждався хвилини, коли священик з чашею обер­нувся, взиваючи: “Зі страхам Божим, з вірою і любов’ю приступіте“. Чи в тій

Якщо всі відроджені з води й Духа у святому Таїнстві Хрещення мали б для Бога стільки вдячности, щоб збе­рігати праведність, дану їм з Божої благодаті в хрещен­ні, не було б потреби Христови Спасителеви встановля­ти друге Таїнство, інше від Хрещення, на відпущення гріхів. А що Бог “багатий на милосердя” (Еф. 2,4), “знає створення наше й пам’ятає,

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ Всі разом просім Ісуса Христа, щоби з невичерпаної скарбниці Своєї любові наділив наш нарід всіма ласками, всіма чеснотами і всіма прикметами, котрі дають якнайпевнішу запоруку вічного спасення для всіх і тим, котрі становлять дочасне щастя і силу народу. Нехай всюди поміж нами в духовнім і світськім стані, в кождім поко­лінню буде досить

Пресвята Тройце, єдиний предвічний Боже. У безо­дні моєї нужди й моєї слабости корюся перед величчю Пресвятого Богоявления на горі Таворській. Безконеч­на Твоя любов, безконечна доброта, що мені, нужден­ному слузі Твому, Ти об’явила Себе. Боже об’явлення дало мені пізнати й Тебе, Отче передвічний, і Тебе, Сине Божий та Божа Премудросте, та й Тебе, Духу Святий. Боже

“Аж ось ясна хмара огорнула їх, і з хмари стало чути го­лос: “Це Мій улюблений Син, що Я Його вподобав“” (Мт. 17,5). Подібний голос явив Отця небесного при Христово­му Хрещенні – тому символі нашого відродження в ку­пелі хрещення. Переображення є символом другого відродження – й уже повного відродження у небесній хвалі.

“Аж ось ясна хмара огорнула їх, і з хмари стало чути го­лос: “Це Мій улюблений Син, що Я Його вподобав“” (Мт. 17,5). Подібний голос явив Отця небесного при Христово­му Хрещенні – тому символі нашого відродження в ку­пелі хрещення. Переображення є символом другого відродження – й уже повного відродження у небесній хвалі.

“І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля, і з Ним розмовля­ли” (Мт. 17, 3), “І говорили про Його смерть, якої Він мав зазнати у Єрусалимі” (Лк. 9,31). Христос хотів мати свідками Своєї слави у Переобра- женню верховних пророків Старого завіта і верховних неначе апостолів Нового завіта. Свідків Старого завіта Мойсея та Іллю з многих про­років

ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ “І після шести днів узяв Ісус Петра, і Якова, і Йоана, його брата, і повів їх самих на високу гору… І переобразився перед ними” (Мт. 17,1). Треба сказати, що світло, яким засіяло тіло Ісуса, – це те саме, яким сіяло по воскресению. Тільки по воскресен­ию та слава блаженного тіла була стала, а тепер переми­наюча.

Уся християнська праведність полягає на любові. Скажемо коротко: “Любов покриває множество гріхів” (І Пт. 4,8), – є знаком, що ми “перейшли зі смерти в жит­тя” (І Йо. 3,14), хто любить, “із Бога народився“, “пізнає Бога” (І Йо.4,7), “Богу ньому перебуває” ( Йо.4,12). Любов є знаком, що “ми є Христовими учениками” (Йо. 13, 35). Вона є

На жаль, небагато християн зберігає Божу благодать, одержану у святому Таїнстві Хрещення, у великій хвилині, коли з грішників стали праведними і з дітей Божого гні­ву – Божими дітьми й наслідниками Христового царства. У праведності небагато витримує аж до смерти. Часто, аж надто часто, християни забувають на те, чим є вони, і, замість бути вірними Божими