ПЕРЕДСВ. УСПЕННЯ
Кожний хрест, по-християнськи перенесений, стається джерелом щедрого Божого благословення. Кожне терпіння і недостаток звертають душу християнина до Бога, наставляють на путь покаяння, очищують із гріхів, а передусім пригадують ту правду, що ми сотворені не тільки для життя земного, але насамперед для життя небесного. Ми призначені на те, щоб у Христовому царстві радуватися нагородою за добре сповнені, при Божій помочі, обов’язки. Навпаки, серед достатків людина густо-часто забуває на вічність, на надприродне життя і легко впадає у гріхи, а упавши, відкладає покаяння з великою небезпекою смерти у грісі.
Тому серед терпінь і болів, дорогі браття, не опускайте рук! Нехай вашим гаслом буде слово “Отченашу”: “Да буде воля Твоя“.
1943 р., листопад, Львів. – Зі спільного пастирського послання Митрополита Андрея та Єпископату Галицької церковної провінції до духовенства та вірних про важливість зберігати Божі заповіді в часах воєнного лихоліття
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень