Пресвята Тройце, єдиний предвічний Боже. У безо­дні моєї нужди й моєї слабости корюся перед величчю Пресвятого Богоявления на горі Таворській. Безконеч­на Твоя любов, безконечна доброта, що мені, нужден­ному слузі Твому, Ти об’явила Себе. Боже об’явлення дало мені пізнати й Тебе, Отче передвічний, і Тебе, Сине Божий та Божа Премудросте, та й Тебе, Духу Святий. Боже об’явлення дало мені пізнати тайну передвіч­ного походження Сина від Отця, а Духа Святого – від Отця і Сина.

Славлю, величаю, хвалю ті предивні та пречудні тай­ни нашої святої віри. Покланяюся Тобі, Отче предвічний, і Тобі, Премудросте Божа, й Тобі, Духу любові. Покланя­юся Тобі, Отче небесний, що від нікого не походиш, а Ти є джерелом Пресвятої Тронці. Від Тебе походить усяке Вітцівство на небі й на землі. Від Тебе походить Син Бо­жий, від Тебе – Дух Святий, що диханням предвічним, спільним Тобі з Сином, випливає яко любов Твоя і Тво­його Сина, Божого Слова. Покланяюся Тобі, предвічна Божа Премудросте, що з неба прийшла на світ, аби нас спасти, й Тобі, Духу Святий, яким проллялася в наші сер­ця Божа любов. Хвалю Тебе, Отче предвічний, Сотворителю неба й землі, й Тобі, Божий Сину, що відкупив нас Своєю кров’ю, й Тобі, Духу Святий, що заступаєшся за нас невимовними стогонами, коли не знаємо молитися так, як належиться.

Покланяємося Тобі, Отче предвічний. Прийнявши в Сині Твойому Ісусі Христі Духа всиновлення, Духа Свя­того, даного нам через Нього та в Ньому, кличемо до Тебе: Авва, Отче! Ти дав нам Сина Свого, Ти дав нам Його Духа, Духа, воскресившого Його з мертвих, Духа Христо­вого, щоб у нас мешкав, аби ми Ним були ведені, щоб ми в Ньому ставали Божими дітьми. Дай нам зрозуміти, яким безконечним даром є то всиновлення во Христі й Святому Дусі, яким безконечним даром – бути наслідниками Твоїми, Авва, Отче, і співнаслідниками Христо­вими. Дай нам глибоке зрозуміння Христової тайни й тайни дару Святого Духа. Дай нам зрозуміти багацтво Христа й тайни дару Святого Духа.

Тому згинаємо свої коліна перед небесним Отцем, від Котрого усяке Вітцівство на небі й на землі назива­ється, щоб нам дав по багацтву Своєї слави утвердити­ся силою Його Святого Духа у внутрішньому духовному християнському житті, щоби Христос мешкав вірою в наших серцях, аби ми, вкорінені й утверджені в любо­ві, могли зрозуміти зі святими, яка ширина, і довжина, і висота, і глибина віри у Святу Тройцю, любові Пресвя­тої Тройці та любові Христа Спасителя, що перевищає усяке поняття й усяке пізнання, щоб ми християнським життям і працею над собою наповнялися усею повно­тою Божою. Амінь.

1935 р., червень-серпень, Підлюте. – Із праці Митрополита Андрея “Духовні вправи для священиків”

365 днів з Великим Митрополитомроздуми на щодень