І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля, і з Ним розмовля­ли” (Мт. 17, 3), “І говорили про Його смерть, якої Він мав зазнати у Єрусалимі” (Лк. 9,31).

Христос хотів мати свідками Своєї слави у Переобра- женню верховних пророків Старого завіта і верховних неначе апостолів Нового завіта.

Свідків Старого завіта Мойсея та Іллю з многих про­років вибрав для кількох причин:

По-перше: люди про Христа говорили, що Він є Єре- мія, або Ілля, або один із пророків (Мт. 16, 14). Тому Христос покликав до себе головних пророків, аби пока­зати різницю між слугами і Ним яко Богом.

Друга причина: Мойсей дав закон, Ілля був ревните­лем Божої слави. їхня приявність збиває закид жидів, що Христос не заховував закону і хулу говорив, коли Собі приписував Божу славу.

По-третє: Христос показав Себе паном життя і смерти, покликуючи до Себе, на хвилю Переображення, Мойсея по- мершого і жиючого у раю Іллю. Бо очевидна річ, що і Мой­сей, й Ілля були дійсно присутніми – не в уяві апостолів, але у своїх особах. Святий Лука виразніше від інших євангелистів говорить: “І ось два мужі з Ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля, що, з’явившисьу славі, говорили про Його смерть, якої Він мав зазнати у Єрусалимі” (Лк. 9,30-31).

Четверта причина: Хотів дати ученикам на взірець поступування лагідність Мойсея та ревність Іллі.

Апостолів же трьох, після думки того самого свято­го Йоана Золотоустого, на тому ж самому місці вибрав Христос для таких їхніх прикмет:

–           Петра – для гарячої любові та задля прикмети ска­ли, яку Христос, власне, був йому обіцяв;

–           Йоана – задля привілею любові, якою Христос лю­бив його задля його дівства. Можна додати: задля при­вілею благовісника, списателя Євангелія;

–           Якова – задля привілею мученичої смерти, бо він перший з апостолів життя віддав за Христа.

А що Христос не позволив їм про це оповідати: “Ні­кому не розповідайте про це видіння, аж поки Син Чоло­вічий не воскресне з мертвих” (Мт. 17, 9), є нелегкою до витолкування таємницею. Святий Єронім думає, що це поручив для того, щоб не видавалася людям простим річ неймовірна і щоби, відтак, соблазн Його хреста не став для простих більшим. А може, і для того, що допер- ва по отриманню Святого Духа апостоли ставали досто­вірними свідками того великого діла.

1935р., червень-серпень, Підлюте. – Із праці Митрополита Андрея “Духовні вправи для священиків”

365 днів з Великим Митрополитомроздуми на щодень