21 серпня

“Аж ось ясна хмара огорнула їх, і з хмари стало чути го­лос: “Це Мій улюблений Син, що Я Його вподобав“” (Мт. 17,5).

Подібний голос явив Отця небесного при Христово­му Хрещенні – тому символі нашого відродження в ку­пелі хрещення.

Переображення є символом другого відродження – й уже повного відродження у небесній хвалі.

Перше відродження дає Божа благодать, друге дає віч­не блаженство у небі. В обох відродженнях стають люди учасниками Божого синівства. Себто прибране синівство Боже, яке дається неповне у благодаті Божій, а повне – у вічному блаженстві, є якоюсь подобою природного си­нівства Христа, правдивого Сина Всевишнього Бога. То прибране синівство неповне, а відтак повне добре описує святий Йоан: “Любі! Ми тепер діти Божі, і ще не виявило­ся, чим будемо. Та знаємо, що, коли виявиться, ми будемо до Нього подібні, бо ми побачимо Його, як є” (1 Йо. 3,2). Тоді в небі Христос “перемінить наше понижене тіло, щоби було подібним до Його прославленого тіла, силою, якою Він спроможенусе Собі підкорити” (Флп. 3,21).

Ми через хрещення дістаємо благодать. У Переображенню покажеться будуче світло слави, тому-то так само, як у Хрещенню, так і в Переображенню хотів Хрис­тос явити нам Своє природне синівство свідоцтвом Бога Отця.

При Переображенню правильно до слів, являючих синівство, доданий приказ, неначе умова. Як коли б казав: “Обіцюю синівство у його повноті небесного бла­женства, та під умовою, що послухом для Ісуса Христа станете достойними того Божого синівства, заслужи­те на його повноту в небі”.

1935 р., червенЪ’Серпень, Підлюте. – Із праці Митрополита Андрея “Духовні вправи для священиків”