Якщо всі відроджені з води й Духа у святому Таїнстві Хрещення мали б для Бога стільки вдячности, щоб зберігати праведність, дану їм з Божої благодаті в хрещенні, не було б потреби Христови Спасителеви встановляти друге Таїнство, інше від Хрещення, на відпущення гріхів. А що Бог “багатий на милосердя” (Еф. 2,4), “знає створення наше й пам’ятає, що ми порохом” (Пс. 102,14), то рятує тих, що віддалися після хрещення наново в неволю гріха і владу демона. Він установив Таїнство Покаяння, яким пристосовує добродійство Христової смерти тим, що впали після хрещення.
Це правда віри, що Таїнство Покаяння є правдивим Таїнством, установленим Ісусом Христом Господом для примирення з Богом вірних, скільки разів після хрещення впадають у гріх.
В усіх часах, для всіх людей, що впали у смертні гріхи, покаяння було конечне, щоб осягнути праведність. Ми бачили, що й перед святим хрещенням треба було, щоб ті, що бажають святої купелі хрещення, відкинули від себе гріхи та відвернулись від такої великої Божої образи ненавистю гріха й побожним болем душі Тому й пророк каже: “Наверніться й творіть покаяння зо всіх ваших неправедностей, і неправедність не буде вам руїною” (Єз. 18, ЗО). І сам Господь сказав: “Якщо не покаєтеся, всі так само згинете” (Лк. 13, 3). А святий Петро, верховний апостол, поручав грішникам покаяння перед хрещенням: “Кайтеся, і нехай кожний із вас прийме хрещення” (Ді. 2,38).
1935 р., лютого 12- грудня 15, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Християнська праведність”
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень