Роздуми на щодень

“Де ваш скарб, там і серце ваше” (Мт. 6, 21). Заповідь вимагає, щоб цілий напрямок і намір нашого життя був звернений до Бога. А що додано “усімумом, гадкою, мис­лю“, то треба так пояснювати, що цілий наш ум має бути підданий Божій правді, себто Божому об’явленню, Бо­жій волі в Його об’явленні. А коли заповідь додає з

ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ Моральний обов’язок любові Бога, що проявляється у християнській любові ближнього, є також і одним із найважніших конституційних елементів нашого хрис­тиянського патріотизму. Той християнський патріотизм не проявляється і не може проявлятись у нас ніякою політикою та не може містити в собі ніякої ненависти до наших братів іншого народу.

ДЕНЬ 27 БЛАЖЕННИХ НОВОМУЧЕНИКІВ Від смерти нашого великого і святого мученика Йо- сафата аж до наших майже часів не переставала про­ливатися кров мучеників за єдність святої Церкви, за вірністьАпостольському Престолові, а пам’ятка тих му­чеників повинна бути для всіх нас, цілого народу, свя­тою. Хто її безчестить, то хіба є нашим ворогом і зрад­ником нашої святої справи.

Шукаючи Бога, а так можна висказатися про кожну молитву, робимо щось, що подібне до шукання укритого скарбу. І дійсно те, чого шукаємо, – то помазання, спіль­ність, зв’язь із Богом. Його благодать, скарби, які дає нам молитва, той ключ до небесних скарбів – все те укритий скарб. Щоби його знайти, треба копати, неначе криницю. На дні

Любіть, дорогі браття, Ісуса Спасителя. З любові для нас розп’ятий, з любові на хресті пролляв послідню каплю крові. З любові для нас установив святу Тайну Євхаристії; з любові перебуває серед нас живий Бог і живий Чоловік, укритий під видом хліба на наших пре­столах. З любові для нас щодня в кожній церкві прино­сить Своє життя в

Коли шукаємо у Святому Письмі похвали Божої лю­бові, знаходимо таку безліч прерізних порівнянь, які до любові відносяться, хоч часом і не згадують слова “лю­бов”, що не знати, що вибрати, щоб достойно звеличати красу тієї цариці чеснот. Вона ж краща від сонця й світ­ліша від усіх небесних зір; порівняна зі самим світлом, показується від нього яснішою

Якщо радість має бути прикметою християнського життя і християнською чеснотою, то треба пояснити, яким способом може вона злучитися з євангельським блаженством: “Блаженні, що плачуть, бо вони будуть потішені” (Мт. 5, 4), бо і в євангельських блаженствах є програма життя і християнська праведність. Нам треба пояснити, як обітниця Христа, що наша радість сповниться, не конечно відноситься

Звертаюся до вас, дітоньки, котрі недавно перший раз приступили до Святого Причастя, котрі цього року мали той такий великий, такий важний, такий святий день на ціле ваше життя – день приступлення перший раз в житті до Святого Причастя. Коли священик буде зближатися до вас з чашею Христової Крові, пам’ятайте, що то важна хвиля для вас.

Каже Ісус так: “А молячися, не говоріть багато, як по­гани, бо думають, що із-за своєїмногомовности будуть вислухані, – не будьте, отже, їм подібними; бо знає ваш Отець, чого вам треба, заки Його просите” (Мт. 6, 7-8). Небагато Ісус Христос від нас вимагає, коли каже: Не моліться, як погани, – але вже того рішучо жадає –

Коли в святому Євангелію чуємо слова Христа, пам’ятаймо, що в них, у кожному з них є безодня і сили, і світла, і святости; кожне з них чудотворне й чудоносне; кожне з них таке, що міліярди ангелів йому покланяються. Йому – тому слову Слова – покланя­ються цілим єством, бажають розуміти, цілим життям вникають в його значіння,

ДЕНЬ ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ “Бажанням великим бажав їсти з апостолами ту пасху” (Лк. 32, 15), бо в часі тої Пасхи мав зложити жертву Свого життя, мав при послідній старозавіт­ній жертві зложити новозавітну жертву Своєї хресної смерти й прообраз заступити дійсністю – прообраз агнця заступити Собою. А Його бажання смерти було так безмірне, так безконечне, що неначе

“ІЗБАВИ НАС ОТ ЛУКАВАГО” Чим є зло? Звідки воно? Як і чим від нього увільнитися? У християнській вірі й у християнській етиці понят­тя добра й зла сталі й ясні. Добром найвищим Бог, в які- мось навіть значінню єдине добро – Бог: “ніхто добрий, тільки один Бог”. Посередньо добрами називає христи­янство все те, що до Бога