Любіть, дорогі браття, Ісуса Спасителя. З любові для нас розп’ятий, з любові на хресті пролляв послідню каплю крові. З любові для нас установив святу Тайну Євхаристії; з любові перебуває серед нас живий Бог і живий Чоловік, укритий під видом хліба на наших престолах. З любові для нас щодня в кожній церкві приносить Своє життя в жертву і таїнственно Кров проливає в часі Служби Божої.
З любові для нас народився, з любові працював і творив чуда. З любові заливався кровавим потом, з любові бичований і на смерть засуджений, з любові був тернем вінчаний і двигав тяжкий хрест; із любові приймав хресну смерть, із любові умер на хресті.
І воскрес для нас, і з любові для нас сорок днів перебував з учениками, і в тім часі і їм, і нам дав так много доказів любові – від установлення Святих Тайн і осну- вання Своєї Церкви аж до тої печеної риби, якою апостолам дав доказ воскресения і знак так ніжної материнської печаливости о їх і о наше добро.
З любові для нас обіцяв бути з нами “По всі дні аж до кінця віку” (Мт. 28,20) – і з любові до нас додержує обітниці. З любові до нас зіслав нам Святого Духа з неба. З любові до нас, невидимо присутній поміж нами, працює над нашим спасениям і веде нас до Бога.
Жив, трудився, учив, терпів, умирав для того, бо Його святіше Серце так нас полюбило.
Стараймося ж любити Його, коли Він так полюбив нас; жити для Нього, коли Він жив для нас; терпіти для Нього, коли Він терпів для нас; а в данім случаю вмираймо для Нього, коли Він умер для нас.
Божественному Його Серцю посвятім наше життя, наші родини, наші села і весь наш нарід.
Ісусе, Предобрий Відкупителю людського роду, поглянь на нас, смиренно припавших перед Твоїм престолом. Ми Твої слуги, ми Твоєю власністю – і хочемо навіки бути Твоїми.
1913 р., березень-квітень, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Божа сійба”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень