Звертаюся до вас, дітоньки, котрі недавно перший раз приступили до Святого Причастя, котрі цього року мали той такий великий, такий важний, такий святий день на ціле ваше життя – день приступлення перший раз в житті до Святого Причастя.
Коли священик буде зближатися до вас з чашею Христової Крові, пам’ятайте, що то важна хвиля для вас. Божа Дитина, Ісус Христос, зближається тоді до вас, а навколо Нього будуть літати сотнями і тисячами білі маленькі ангели. І чудні пісні будуть співати на хвалу Божої Дитинки. Ви не будете бачити ані ангелів, ані Ісу- са Христа, і не будете чути тих ангельських пісень, бо Ісус Христос укриється, сховається перед вашими очима. А знаєте, як Його шукати? Треба Його шукати вірою. Треба так робити, якби ви, діти, бавилися з собою, а одне має зав’язані очі і мусить інших ловити. Він їх не бачить, бо має зав’язані очі, але знає, що довкруги нього є діти. Всі діти притихли і жодне не обізветься словечком. А той, що має зав’язані очі, таки знає, що кругом нього є діти, і то тут, то там іде, щоби котру зловити.
Так само є трохи і в Святому Причасті. Як причащаємося, всі маємо зав’язані очі, не бачимо Ісуса Христа і не чуємо Його голосу, але знаємо з віри, що Ісус Христос є живий тут, недалеко нас, іде, зближається, буде благословити, буде давати ласку, буде давати всякі Божі дарунки.
Ось якби не ті зав’язані очі, то ж би то була радість, яке ж то було б щастя бачити Спасителя світу, Бога і Чоловіка, руки, ноги уцілувати, тулитися до Нього, говорити, слухати Його бесіди, просити Його про всякі ласки.
Так само робіть тепер, хоча зав’язані очі; цілуйте Ісуса Христа в мислі, в гадці, цілуйте по ногах, руках і говоріть до Нього, якби ви говорили до маленької Дитини і поклонялися Йому з пастушками у вифлеємській стаєнці.
А коли Ісус Христос приїде вже до вас, коли приймете Святе Причастя, розмовляйте ще більше з Божою Дитинкою і моліться в церкві довше, ніж звичайно, щоб подякувати Ісусові Христові за все, що зробив для нас, а найбільше за те Святе Причастя, котрого не мало стільки інших дітей. Скільки-то дітей умирає перед Святим Причастям, а скільки є таких поміж поганами, поміж жидами, що не мають святого хрещення.
Які ви є щасливі, християнські діти, котрим Бог дав ту велику ласку приймати Святі Тайни.
1909 p., травня 1, Лаврів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до вірних “О частім Святім Причастю”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень