історія дня

Три приятелі мріяли про щастя, кожен про своє. Але вони уявляли його по різному. Перший думав, що щастя – це багатство, другому щастям видався талант, третій вважав. що щастя – це сім’я.

Якось учень і його вчитель посперечалися, хто за годину нарубає більше дров у лісі.

Голка і нитка лежали в одній кравецькій коробці. Якось у них виникла суперечка, почали з’ясовувати – хто більше дає користі.

Ви одруженні вже чимало років. яка таємниця успішного подружжя.

Якось троє друзів купалися в ріці над водоспадом. Перепливаючи через річку. вони помітили, що їх несе вода. Течія була слабка. але що ближчим був водоспад тим швидшою ставала течія. Занепокоївшись двоє приятелів повернулися на берег і почали кликати третього. а він тільки сміявся у відповідь і кричав:

У ті часи, коли ліхтарі запалювали вогнем. вулицями щовечора ходили ліхтарники і приносили світло у кожний провулок. Жив тоді маленький ліхтарник: щуплий дідок низького зросту. Щовечора він обходив провулки, черкав сірником по підошві і запалював ліхтарі. І кожна темна вуличка ставала яснішою ніж зазвичай.

Сталося це в середньовіччі. Чернець, що керував будівництвом собору, вирішив подивитися як працюють каменярі. Він підійшов до першого і попросив його розповісти про свою роботу.

Маленький хлопчик спитав у мами: –          Чому Ти плачеш?

Новий учитель прийшов до класу і помітив, що одного хлопця беруть на глузи і називають дурником.

Закінчивши проповідь священик помітив хлопця, який вже не вперше затримувався в церкві довше від усіх парафіян. Було видно, що його непокоїть якась річ. Підійшовши до хлопця, він запитав, чи може чимось допомогти йому.

Продавець в невеличкій крамниці повісив біля входу оголошення «Продаються кошенята».

Якось учитель з учнем ішли путівцем. Бачать на зустріч їм прямує буркочучи чоловік, увесь розбурханий, мало не плаче.