Бруно Ферреро

Одна родина завітала до ресторану. Офіціантка спершу вислухала замовлення дорослих, потім звернулася до семирічного хлопчика. – А ти що замовиш? – спитала. Хлопчик обвів несміливим поглядом своїх рідних і проказав: -Я хотів би булку з ковбаскою. Не встигла офіціянтка прийняти замовлення, як мати відрізала: – Ніякої там булки. Прошу, принесіть йому котлету з морквою і

Один ірландський письменник сказав так: «Я є бідний, я маю лише свою мрію». Св. Іван Боско не мав жодного цента. Але в нього була найважливіша річ, яку може мати кожна людина – він мав мрію. Кожен повинен віднайти свою мрію і старатися здійснити її. Щоранку ми маємо задаватися питанням: якби це був останній день мого

Декілька молодих менеджерів, що тиждень навчалися на курсах підвищення кваліфікації, бігли коридорами аеропорту. Це було ввечері у п’ятницю, усі хотіли летіти на вихідні додому.

Маленькі історії від Бруно Ферреро люблять і дорослі, і діти. Дивовижна сила простоти і водночас якогось божественного світла міститься у них. Геніальність прихована у простоті, і ти вкотре в цьому переконуєшся, розмірковуючи над однією з наступних притч італійського отця-салезіянина. Дуже часто книжки Бруно Ферреро дарують на згадку, або ж коли хочуть засвідчити свою особливу любов

Жив собі на світі знак запитання. Був дуже привабливим і, як усі, властиво, знаки запитання, вельми інтелігентним. Проте від певний час мандрував по країні сумний та пригнічений, сповнений гіркоти й розчарування. Скидалося на те, що він став нікому не потрібний. Усі дедалі частіше зверталися до його запеклого ворога, знаку оклику. Тільки й робили, що викрикували:

Один шанований людьми священик, що служив на маленькій парафії, завжди вельми старанно готувався до недільної проповіді. Якось у храмі — то був Великодній ранок — він зійшов на казальницю. А в руці тримав іржаву металеву клітку, яку помістив так, щоб усі вірні могли її бачити. Парафіяни були здивовані. Священик тим часом говорив: «Учора, гуляючи, я

Він був справді блискучим менеджером. Робочий день його був організований бездоганно – сприяли цьому комп’ютер, мобільний телефон і годинник. Цінував чи не кожну секунду свого часу! Одного дня він їхав до великої правничої фірми, де мав зустрітися з поважними людьми. Але розкішний хмарочос, у якому розмістився офіс тієї фірми, був у самісінькому середмісті, й менеджер

На собі вона мала гарну сукенку жовтогарячого кольору, волосся було стягнуте червоно-золотавою стрічкою – готувалася йти до школи. Був День батька, отже, всі діти мали прийти до школи в супроводі своїх татусів. Вона єдина йшла з мамою. Мама переконувала її залишитися вдома, мовляв, у школі, найімовірніше, не зрозуміють їхнього вчинку. Та дівчинка прагнула будь-що-будь розповісти

Гуси на подвір’ї чітко дотримувалися усталеного тижневого розпорядку. Того дня вони купалися у ставку, ретельно вичищали своє пір’я, обливалися, полоскали собі горлянки, чистили дзьоби, а потім, крокуючи перевальцем, збиралися скраю подвір’я, у затінку старої плакучої верби. Тоді-то мудрий, всіма шанований гусак, спадкоємець блискучої традиції, що йде від Звитяжної Гусячої Спільноти, звільна заплющував очі й схвильованим, урочистим

Одному юнакові приснилося, що він увійшов до великої крамниці. За прилавком стояв ангел. – Що ви продаєте? – спитав юнак. – Все, що бажаєте, – чемно відповів ангел. Юнак почав перераховувати: – Я хотів би припинення у світі всіх воєн, справедливості для покривджених, терпимості та щедрості до чужинців, любові в родинах, праці для безробітних, єдності

Один горобчик лежав на спині, простягаючи свої ніжки просто до неба. Прилетів другий горобчик і здивовано спитав: – Що ти робиш? Чому лежиш на спині? Що з тобою? Не рухаючись, перший відповів: – Своїми ніжками підтримую небо. Якщо поворухнусь і заберу свої ніжки, – небо впаде на землю. У цю хвилину біля них впав листочок,

Те, що нам казали, коли ми були дітьми: Не біжи; йди поволі; швидко; їж усе; мий руки; чисти зуби; мовчи; говори; перепроси; привітайся; ходи сюди; відчепись від мене; йди бавитися; не перешкоджай; не біжи; вважай, бо впадеш; тим гірше для тебе; ти не вмієш; ти замалий; я сам зроблю; ти вже великий; йди спати; вставай,