Один ірландський письменник сказав так: «Я є бідний, я маю лише свою мрію». Св. Іван Боско не мав жодного цента. Але в нього була найважливіша річ, яку може мати кожна людина – він мав мрію. Кожен повинен віднайти свою мрію і старатися здійснити її. Щоранку ми маємо задаватися питанням: якби це був останній день мого життя, чи я б робив те, що я збираюся робити. Якщо відповідь буде негативною занадто часто, то у вас є проблема.
Кожен несе в собі мрію, яку треба здійснити. Тому що Бог не створив нікого, хто є до когось подібний. Кожен з нас є частинкою пазлу. І жодна частинка пазлу не є подібною до іншої. Хто не здійснить своєї мрії, яка є у планах щодо нас, залишає у загальній картинці пазлу дірку. І це дуже сумно.
Бог ніколи тебе не запитає, чому ти не був винахідником або Мойсеєм, або великим хірургом. Він хіба тебе запитає, чому ти не був самим собою. Тому бажаю вам бути собою.
Є така історія. Був один продавець годинників і біжутерії. Якось він сидів у магазині і бачив через вікно, як проходять люди. І побачив білу головку, яка проходила вперед-назад кілька разів. Ця біла головочка зупинилися, підняла голову. І продавець побачив два дуже гарних голубих ока. Після того задзвонив дзвоник, в магазин зайшла маленька дівчинка з білим волоссям і в руках тримала пакетик. Дівчинка сказала: «Я хочу купити ці коралі з дуже гарним каменем». Продавець відповів, що це коштує багато. Вона запевнила, що знає, що прикраса дорога, «але цей камінь має такий самий колір, як колір очей моєї сестрички. І відколи у мене немає мами, вона мені за маму. Сьогодні у неї день народження і я хочу подарувати їй цю прикрасу». Продавець взяв цю прикрасу, найдорожчу в його магазині, гарно запакував, дав дівчинці і чекає на оплату. Дівчинка випорожнила все зі свого пакетика – ґудзики, ляльки, стрічки, старі монети, і спитала – «цього достатньо?». Продавець кивнув: «цього достатньо». Дівчинка взяла прикрасу, вийшла, а продавець все, що вона залишила, викинув у смітник.
Через хвилин 15 у магазин зайшла доросла дівчина, яка мала очі того ж кольору, що і камінь. І зі злістю каже до продавця: «Ви продали моїй сестрі ці коралі. Але ж моя сестра не могла оплатити цю прикрасу». Але продавець мовив: «Ваша сестра оплатила цю прикрасу. Вона заплатила найдорожчу ціну, яка могла би бути. Вона дала все, що мала».
Записала Наталія Фанок, ІА ЗІК
Фото: photospilka
Джерело: zik