365 притч на щодень

У животі вагітної жінки розмовляли двоє малюків. Один каже:

Четвертий мудрець також бачив зорю, що сяяла над Вифлеємом. Але він завжди спізнювався прийти туди, де мав бути Ісус, тому що на дорозі його повсякчас спиняли бідні й убогі, що просили допомоги.

Якось уранці учитель і його учень йшли полями. Учень запитав його, яка їжа наблизить його до Бога. Хоча учитель завжди говорив, що всяка страва, благословенна молитвою, корисна для людини, учень йому не вірив.

Жінка переходила річку по тоненькому мосту і трусилася від страху.

Якось чоловік вирушив у містом до великого мудреця. Виявилося, що живе мудрець у старезній халупі на околиці. В оселі не було нічого, крім прогнутого ліжка і заваленого книгами стола, за яким сидів старий дід, заглибившись у читання. Гість спитав його:

Чоловік сидів у чайній крамничці, коли до нього підійшов сусід:

Якось в аптеці у черзі стояв молодий чоловік. Перед ним було двоє покупців: не до сезону одягнута бабуся і молода матір, що зігнулася під вагою дитини на руках. Бабуся підійшла до віконечка, простягнула рецепт і промовила:

На узбіччі дороги, що вела до міста, сиділа стара жінка.

Якось батько однієї родини як і щодень прийшов з роботи. Із серйозним виглядом лиця він сів за стіл і взявся за якісь справи. Маленький синочок побачивши, що його татусь сидить сам в кімнаті каже мамі:-

На нещодавно відремонтованій лавці під розпуклою тополею сховавшись у затишній тіні біля входу до під’їзду сиділа добра бабуся.

Одного разу юнак зустрів у місті чудову дівчину, що продавала квіти і відразу ж закохався в неї. Він усміхнувся до неї і вона також відповіла йому усмішкою, а опісля пішла, подарувавши квітку. Дізнавшись її ім’я юнак послав їй записку сподіваючись на зустріч.

Три приятелі мріяли про щастя, кожен про своє. Але вони уявляли його по різному. Перший думав, що щастя – це багатство, другому щастям видався талант, третій вважав. що щастя – це сім’я.