СВЯТОГО ДУХА
У торжественний празник П’ятидесятниці, в празник Святого Духа, у свято духовости і того надприродного, непонятого покликання нас, марних істот, із кости і крові, в ангельські обителі, якими похвальними вінцями зможемо звеличати Того, Котрий такий величний, такий невисказаний і непонятий план довершує на наших очах, у наших душах і тілах?
Якими похвалами описувати той дар, завдяки якому стаємося храмами Святого Духа? Ми занадто привикли до того слова, занадто часто кличемо до неба: “Прийди і вселися в нас”. Бо чи ж є на світі ум, досить високий та досить широкий, щоб як слід оцінив, чим стається малий людський дух, коли стається поміщенням, храмом Духа Господнього, Духа премудрости і об’явлення, Духа сили та любові, Духа Сотворителя й Утішителя, що Його Отець зсилає з неба в Христове ім’я у наші душі? Хто ж зможе гідно приймити, хто зможе оцінити Його, зрозуміти й гідно співпрацювати з Ним? Хто зуміє жити життям досить чистим і досить духовим, аби той небесний дар зберегти у тім глинянім, крихкім сосуді, яким є наша душа й наше грішне тіло? Хто може приймити того Духа правди, якого світ не може приймити, якого світ не бачить, якого світ не знає, хоч нам і обіцяне, що ми Його пізнаємо, бо Він перебуватиме з нами і лишиться в нас (Йо. 14, 16-17). Як нам оцінити того Божого Духа, що все досліджує, навіть глибини Божі (1 Кор. 2,10), навіть те неприступне світло, в якому перебуває Всевишній, Котрого ніхто з людей не бачив, але й бачити не може (1 Тим. 6,16). Хіба ж може смертна людина бути піднесена в небеса небес і чути, розуміти невисказані слова, яких не вільно людині говорити (2 Кор. 12,4)?
Ми, бідні грішники, хіба “нашими немочами можемо хвалитися” (2 Кор. 12,5). Але саме в тих немочах наших, немочах, що їх ще більше болюче відчуваємо, коли стаємо перед величчю Божого об’явлення,”сам той Дух допомагає нам” (Рим. 8, 26). І хоч “не знаємо, про що нам молитися так: як належиться, сам той Дух заступається за нас невимовними стогонами” (Рим. 8,26).
1938 р., червня 12, Львів. – Із проповіді Митрополита Андрея на День П’ятидесятниці
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень