…Стережіться гріха проти святої віри, тримайтеся святої Церкви. Як зрада проти Батьківщини, так і зрада святої Церкви, нашої Матері, що від дитинства до гробу веде нас і в кожній потребі подає помічну руку, є мерзенним злочином.
Прикладайтеся до прохання про Божу мудрість, щоденно до неба руки витягайте та повторюйте: “Боже предвічнийзішли на мене з високого неба Твою святу мудрість, просвіти нею мій ум; нехай Божа мудрість поведе мене дорогами правди; нехай стереже мене від ложі й обману! Прошу о це через хрестну смерть Ісуса, через Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії Прошу Тебе, Христе Боже, о той цінний дар! Ти обіцяв його через апостола Якова всім, що будуть про нього просити. Хочу бути першим між тими, що будуть просити. Сповни Свою обітницю, предвічний Боже, і вислухай покірну християнську молитву “
Звичай спільно молитися – це дуже святий, дуже християнський і дуже важний звичай. Він є причиною, що Бог благословить такі родини; Христос з ними неначе живе та власною рукою веде дорогами християнського життя. Нехай це моє письмо буде для вас неначе моїм завіщанням, проханням і щирим батьківським благословенням.
1939, грудень, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до української молоді
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень