Всемогутня Божа рука спинила хвилю гріха, що, розливаючись по цілому світі, втягувала кожну людську душу в безодню Божої неласки в мить самого зачаття в матірнім лоні. Бог не дозволив, щоб гріх діткнув, хоч би на хвилю, душу цієї вибраної дівиці. Чудом Своєї ласки виключив її з-під загальнолюдського права. Очистив людську природу від усякого гріховного пороку в мить, коли він мав стати уділом Марії. Душу цієї небесної цариці наділив щедро Своєю ласкою в ту саму мить, коли, вийшовши з Божих рук, мала злучитися з тілом людським святої Анни. Ту пресвяту душу наділив разом з її сотворениям такою великою ласкою, що та ласка з душі переллялася на тіло і тіло освітила й остерегла від усякого пороку.
І ангели, і святі є нашими заступниками перед Богом. Але чиє заступництво може порівнятися із заступництвом тої, котра Непорочно Зачата.
Вона зі всіх сотворінь є найближчою до Бога, до Нього найподібнішою; і чим ближчою до Бога, тим більше може у Нього випросити Непорочно Зачата.
Вона була єдиною, що через стільки літ стояла так близько Христа. Мала таку участь в Його муках, Його смерті, Його працях і заслугах, була достойною так стояти при Сині, так з Ним жити, бо була Непорочно Зачата.
І це заступництво і посередництво – то “моління Материне” що “багато може в благанні Владики“, оскільки ж воно нам миліше тому, що Вона Непорочно Зачата.
І оскільки ж більше може нам випросити, коли Вона Непорочно Зачата. І через кого певніше випросимо собі відвернення від гріха, покаяння, без котрого не можемо доступити милосердя, як не через Непорочно Зачату?
Чим сама далі була від всякого гріха, тим сильнішою рукою може нас вибавити від гріха ласкою Свого Сина Непорочно Зачата.
1904 р., травня 3, Крехів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних “Про Пренепорочне Зачаття Пресвятої Богородиці”
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень