“ХЛІБ НАШ НАСУЩНИЙ ДАЙ НАМ ДНЕСЬ”

Тим проханням просимо дальше святого Таїнства Євхаристії й потрібних нам у кождій хвилі життя Та­їнств; просимо того, щоби без Таїнства не вмерли, щоби ми достойно й добре сповідалися, щоби ми не тратили таїнственної благодаті – тих Таїнств, що на ціле життя дані: Хрещення, Миропомазання, Священство, або на цілий період життя, як Супружество. Дальше просимо й того, що до хліба в Святому Письмі є порівняне, того корму душі, яким є Боже слово, про яке написано: “Не хлібом одним жиє чоловік, а всяким словом, що виходить з Божих уст” (Мт. 4,4).

Тим словом просимо всього, що потрібне для слухан­ня й проповідання Божого слова, – чи то для себе, чи то для ближніх. У тих усіх напрямах простувати людську волю, освячувати й підносити вгору її бажання – є на­ставляти її на дорогу, що веде до безупинної молитви, то є давати їй школу святости й школу молитви. Бог не тільки не забороняє, але, навпаки, хоче, щоби ми моли­лися за наші щоденні потреби. Того нам прямо й потріб­но у християнському життю, бо мусимо пам’ятати, що і щоденний хліб, і все, що до удержання життя потрібне, є дарами Божими, природними дарами, але Божими, що їх маємо з Божих рук очікувати й від Бога просити. А коли каже просити, позволяє й бажати, бо те, чого вільно про­сити, того можна й бажати. Молитва не є чимсь іншим, як висловом перед Богом наших бажань; можна би ска­зати, всіх наших добрих і позволених бажань. Бо бажан­ня, що його перед Богом не можна висказати, бажання чогось, чого просити не можна, є бажанням, якого не по­винно матися. Бог позволяв дбати про хліб, одначе не по­зволяв ані виключно за нього дбати, ані так дбати, як це роблять погани; не позволяв про ті потреби журитися: “Не журіться, отже, кажучи: що їстимемо, або що пити­мемо, або в що одягнемося? Бо всім тим журяться пога­ни: знає прецінь Ваш Отець небесний, що вам треба того всього” (Мт. 6, 31-32). І зараз ставить неначе закон, по якому буде Його святе провидіння заспокоювати всі по­треби людей: “Шукайте, – каже, – перш Божого царства і Його правди, а це все доложиться вам” (Мт. 6,33-34).

1932-1933 рр., Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Божа мудрість”

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень