Християнин має любити всіх людей, але се не перешкоджає, що найпершою любов’ю має любити свою родину і свою Вітчину. І як любов до ближнього не противиться любові до родини, так не противиться і любові Вітчини. Християнин може і повинен бути патріотом, але його патріотизм не може бити ненавистю і не сміє накладати обов’язків, противних вірі. То, що видавалося би патріотизмом, а було ненавистю або противилося би вірі, не є правдивим патріотизмом. Любов на ділах, а не на словах полягає. Хто на своїм становиську, сповняючи совісно свій обов’язок, працює для добра народу, є ліпший патріот, як той, котрий много говорить, а мало творить.
Любіть всі своє, свого тримайтеся і про своє дбайте, але стережімося ненависти, бо ненависть – се чувство нехристиянське. Стережіться і між собою ненависти і роздору, злишньої партійносте; скупляймо свої сили, бо сили розділені завсіди суть слабими. “Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, по– ділені супроти себе, не втримаються” (Мт. 12,25). Кожне царство, що розділилося на два собі ворожі табори, змарніє, всяке місто, а навіть дім, де є роздвоєння, не остоїть- ся. А передовсім пам’ятаймо, що нарід є тим сильніший, чим більше опирається на науці Ісуса Христа.
Вкінці ще раз до вас усіх разом, браття мої милі, звертаюся і прошу, щоби ви в кожній вашій праці і в кожнім бажанню ніколи не тратили з очей Божої науки Ісуса Христа. Чи в праці економічній, чи просвітній, чи народній пам’ятайте, що лиш одна наука Ісуса Христа приносить нам спасения, і світло, і силу, що з Його хреста спливає на нас через Святі Тайни благодать Божа з неба. Та благодать потрібна нам до всього. Черпаймо її молитвою і побожним приступуванням до Святих Тайн! Порозуміймо ліпше науку Божу, переймімося нею, а всі праці наші будуть Богу милі, а нам хосенні.
1899 р., серпня 2, Станіславів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до вірних Станіславівської єпархії “Перше слово Пастиря”
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень