5 серпня

Від чого то залежить, що в одній родині діти удають­ся? Не лише ростуть здорові, але і душею розвиваються на чесних, порядних людей, деякі кінчать вищі школи, здобувають собі становище, пам’ятають про родичів, про братів, помагають родині. А в другій родині якось не так. Може, родичі і стараються, і дбають, і хотіли б, і нарікають, і плачуть – і ніяк не можуть діждатися потіхи з дітей. Може, це лише досвідчення, допуст Божий, але, може, це попросту брак Божого благословення. Родичі пам’ятали про все і про все старалися. Про одне лише забули: дітей учити молитися і випросити в Бога благо­словення для них. Але то, відай, було найважнішою річ­чю. Хто потрапить так жити, щоб собі в житті з’єднати Боже благословення на всі справи, той всюди віднайде його, як-то каже Давид:”Він – мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його не в’яне, і все, що чинить він, йому вдаєть­ся. Не так безбожники” (Пс. 1,3-4).

Випрошене гарячими молитвами Боже благословен­ня всюди знайдеться, в кожній неодинокій справі кож­ної днини життя. Віднайдеться в ґаздівстві, і в огороді, і на полі, і в тій деревині, що при хаті посаджена, і в оборі, і при худобі на пасовиську.

Як той архангел Рафаїл проводив молодого Товію, Боже благословення веде християнина, що не занедбує в житті молитви, що досить молиться і молиться добре; і веде християнина, і білими крилами осіняє в далеку подорож перед не одним нещастям. Боже благословен­ня стереже дітей, може, не від одної хвороби, може, не від одного зла, від не одного згіршення; випрошене ро­дичами над колискою маленької дитини, поведе вже сирітку у світ і дасть їй щастя на ціле життя.

Так то навіть тоді, коли видається, що молитва не вислухана, приносить нехибне свої плоди в назначенім Божим провидінням часі і вже є сама собою ласкою і до­бром, котрого християнин не може в житті легковажи­ти. Сама собою є ліком для душі і дає силу і здоров’я, котрого не знайде деінде. Можна б сказати, що молитва має всі прикмети сонця. З сонця йде життя, без сонця ані люди, ані звірята, ані рослини не могли б жити. Воно є джерелом життя і всякого руху, всякої краси. А лікарі знають, що сонячне світло є на багато хвороб єдиним або бодай найліпшим ліком.

Цілком так само молитва. Це джерело, з якого вири­нає щедре життя душі, це лік на всякі хвороби душі.

1911 р., лютого 12, Лаврів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних”Про молитву”