В молитві перед виставленням Ісусом Христом можете собі, мої милі браття, розбирати своє життя і всякі гріхи, якими ви Ісуса Христа образили. Можете собі пригадати страшні кари, від яких Він нас ізбавив; можете проливати гарячі сльози жалю та любові; можете і пригадати собі вічні добра, які вам Спаситель обіцяв.
Уявіть собі тую величезну радість, яка наповнить християнську душу в хвилі, коли Господь Бог прийме її за дитину до вічного Свого царства.
Уявіть собі, яке то ближнє життя там, у небі з Богом, з Пречистою Дівою Марією і святими! Нема там журби, нема терпіння; там вічне і вічне життя, безконечне і безмежне щастя!
Згадайте в молитві і про нашу Батьківщину!
Просіть Ісуса Христа, щоб відвернув від нас всяку Божу кару, а щодня зливав на нас святе благословення. Згадайте про потреби нашого народу: про те, що його болить і чого собі бажає.
Просіть Ісуса Христа, щоб утвердив нас усіх у вірі і не дав нам ніколи затратити її.
Просіть Його, щоб стеріг нас від братньої незгоди; щоб з’єдинив нас з любов’ю в одно і дав нам спільними силами стреміти до ліпшої майбутности. Помоліться за свою родину, за родичів і рідню, за свояків і чужих, за своє село і за сусіднє.
Помоліться і за ворогів! Така молитва дуже мила Христови.
Згадайте й за померлих, що не діждались цього святого дня!
Просіть теж Христа про навернення грішників і про всі потреби християнського світу
1900р., Вільшаниця.- Із пастирського Послання Митрополита Андрея до Духовенства і вірних “На грані двох віків”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень