ВВЕДЕННЯ У ХРАМ ПРЕСВ. БОГОРОДИЦІ
Самі люди не можуть дати собі ради. В ненависті та спорах дійшли до такого положення, в якому не можуть вже знайти дороги до помирення і нового життя. Тому можна надіятися, що Пречиста Мати людства, що служить Христу і прямує до спасения, випросить чи дасть цьому бідному людству цілковите і щире помирення, яке сталося б початком нової епохи.
“До Тебе, Пресвята і ПренепорочнаДіво, Мати Ісуса Христа Бога і задля Нього й наша Мати, до Тебе прибігаємо в цій крайній потребі й службі, в якій не тільки ми, але й ніхто з людей не може собі дати ради. Розмножилися поміж нами роздори, ворожнеча, ненависть, що при шаліючій бурі війнитільки ще ростуть і множиться без кінця. Через це загальне положення людства усі терпимо… Діти в численних місцях ростуть без впливу родичів, часто й без проводу школи, без науки про Бога, без християнського життя. А люди опановані жадобою посідання чи страхом перед грядущ^ подіями, не пам’ятаючи про Божі заповіді, допускаються мерзенних злочинів, а рідко коли з них каються. А ті християни, що хотіли б вірно Тобі служити, не мають ні одної днини певної… Серед множества цих терпінь і небезпек Ти одна, Пречиста Діво, можеш нас рятувати. Візьми справу миру, справу поєднання людей у Свої руки. Випроси у Свого Сина ті ласки, яких потребує це бідне, упавше у пропасть війни людство, аби двигнутися. Поглянь на цих бідних людей, викинених з рідної хати, що навіть не передбачують змоги повороту до неї. Рятуй нас, Пречиста Діво, Ти – наша Мати! Дай нам вернутись додому, дай нам спокійно вернутись до наших занять і праці! Хай втихне та буря, що шаліє, хай засвітить сонце! У кого ж шукати нам помочі, як не в Тебе одної! До Тебе, до Твого Сина маємо довір’я, Вам одним віддаємо ціле наше життя і усі наші надії!“
1944 р., лютого 29, Львів. – Зі звернення Митрополита Андрея до духовенства з приводу відкриття V Львівського архиєпархіяльного собору – Собору миру Пресвятої й Пренепорочної Богородиці Діви Марії
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень