В кожнім Христовім ділі, і в кожнім слові, і в житті, і в страстях, і в смерті душа , котра любить, котра шукає, всюди знайде Христову любов. Як у всіх речах, що їх бачить на цім світі людське око, всюди є промінчики небесного сонця, так любов Ісуса Христа відбивається, світить, гріє у всім тім, що зробив, що сказав, що перетерпів. А тим сонцем, що все просвічує і загріває, є Його Божественне Серце.
Хто навчиться почитати Христове Серце, той у всіх своїх молитвах і у всіх тайнах Христового життя зуміє вишукати любов Ісуса Христа. А хто шукає, той знаходить, і хто стукає, тому отворяють.
Дійсно щасливий той, хто щирою любов’ю почитає Христове Серце, перед чиїм оком відкриваються ті внутрішні тайни.
В його душі ростуть і процвітають прекрасні квіти Божої любові. Якщо по страшних морозах лютої зими засвітить тепле сонечко і весняний дощик зрошує землю, все будиться до нового життя, настає радість весни, так і в душі по лютім морозі гріха, коли засвітить ясне сонце Божої любові і теплий дощик благодаті спаде з неба, настає весна, нове життя, розвиваються рослинки, цвітуть квіти святих постанов, християнських чеснот, добрих діл любові до Господа Бога.
Тож коли складається не по вашій волі або коли журитеся, що і як зробити, цілу справу доручіть Серцю Христа Спасителя, що так полюбило людей. А Христос поможе, поведе, дасть Боже світло, дасть ласку і все складеться по-доброму.
Хочеш знати, про що просити, що сказати Ісусови Христови? Запитай себе самого, яка справа є для тебе найважнішою. Що найбільше лежить Тобі на серці, чого тобі найбільше потрібно, скажи Христу від серця, але власними словами, як знаєш, як умієш. Ось хоча б таке: “Ісусе Христе, Твому доброму Серцю поручаю таку мою просьбу” або “Дай мені таку ласку”.
1906 р. – лютого 1907р., Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до вірних на Великий піст
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень