Думаю, що одна з найважніших справ – то плекання в молоді високих ідеалів. Виховання, яке даємо, повинно виробляти героїв, бодай так, щоби деякі з вихованих Церквою молодих ставали великими християнами. Можна і треба плекати різні великі ідеали: ідеал наукової праці, ідеал витривалої консеквентної й ідейної праці для родини й для народу, як хто хоче стати учителем молоді, виховником, провідником громади тощо.
Але кожному із молодих треба, безумовно, бути добрим, а то і звершеним, великим християнином. До певної міри мусить молодь зрозуміти, що від того зависить успіх в осягненні усіх інших ідеалів. Усі інші ідеали життя, коли не є просвічені світлом християнської віри і Божої благодаті, легко викривляються і стаються висказом не тільки самолюбства, але не раз і грубого матеріяльного самолюбства. Під плащиком якоїсь ідеї може скривати- ся просте бажання вигідного і приємного життя. Найвищі і найкращі патріотичні ідеали, коли сам патріотизм не є по-християнськи понятою любов’ю свого народу, може бути тільки матеріяльним бажанням робити на патріотизмі якнайліпші інтереси!
1942 р., жовтня 24, Львів. – Із декрету Митрополита Андрея “Про виховання”
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень