Якщо маємо дійти до часів, у яких український народ буде розвивати здорово і вільно всі Богом дані йому сили, треба нам між собою і в праці для нашого народу чи над нашим народом дуже дбайливо та ревно плекати родинне християнське життя. Тільки ті народи могутні і здорові, в яких здорова християнська родина. Бо родина – це клітина, з яких складається цілий організм, що його називаємо народом. Коли інфекція недуги отруїть ту клітину – весь організм наражений на недугу. А сама та небезпека відбирає в нього найбільшу і найкращу його силу. Святе, чисте, здорове і щасливе родинне життя – це наймогутніша сила кожної держави, але це і найбільше, а може, і єдине земне щастя людини. Тому боронім родину перед злом, працюймо над тим, щоб оздоровити ті родини, які неправильно побудовані й неправильно розвиваються. Християнська родина – це школа християнського життя, але й школа суспільного, народного та всенародного життя. Поки та школа здорова, видає численні та здорові одиниці, доти народ і здоровий, і сильний. Коли, не дай, Боже, та школа починає видавати фізичних і моральних недородків, тоді народ приречений на загибель.
1943 р., квітня 16, Львів. – Із пастирського листа Митрополита Андрея до вірних
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень