Літургічна пісня обрядова має свою чудесну силу виховну. Навіть звичайна, буденна, наша пісня має свою потугу, бо спричиняє оживлення в душі, дає полекшу в горю й охоту до праці, успокоює дитя в колисці й старця у знемозі. Ще більшу силу має богослужбова після свята. Вона дає нашій душі благотворну радість, вона діє всі сили нашої душі, на наш ум і наші почування, вона наставляє нас, утверджує в добрім, скріплює наші чесноти, гартує нашого духа, приспособлює нас передержати й найтяжчий удар життєвий та принести для Христової ідеї й найтяжчу жертву. Тому-то і святий апостол Павло вказує нам на цю силу святих пісень і накликує до нас: “Наповняйтеся Духом, бесідуючи між собою псальмами та духовними співами, співайте й веселіться у ваших серцях Господови” (Еф. 5, 18-19).
Наша рідна пісня релігійна, що ви її від нашого молодечих літ залюбки й побожно співає по наших церквах, може врятувати в найтяжчих хвилях життя вашу душу. Бо ті святощі, що ви їх навчилися в заранні ваших літ у своїй рідній церковці, будуть завсіди з вами, будуть янголами-хоронителями ваших душ, ваших чеснот, ваших святих почувань релігійних, вашої святої віри. Вони послужать вам за провідників Христової правди і дадуть вам невимовної сили видержати в терпіннях, журбах і трудах. Навіть тоді, коли у людини святі почування релігійні наче завмерли в душі, у хвилях, коли найменше можна цього сповідатись, одна згадка за давнє релігійне життя, за свою релігійну пісню в рідній церковці має силу розбудити з душевного сну і завернути з дороги страхіття й душевної смерти.
Тому врочисто кличемо важливим словом до нас: народе, співай свою рідну святу пісню церковну, а врятуєш своє вічне життя!
1937 р., грудня 23, Львів. – Із спільного пастирського паслання Митрополита Андрея та Єпископату “Про обрядові справи”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень