Бо ми, люди, не живемо самим хлібом, як каже Святе Письмо, тільки кожним словом, що походить від Бога (Мт. 4,4). Ми, люди, такі дивні сотворіння, що кормимося світлом; більше, чим хліб насущний, нашим кормом є ідеї, отже думки, мислі й твори умової праці. На те вказує ціла людська природа. Людина більше горнеться до знання, ніж до заспокоєння потреб тіла, а через те ідеї можуть бути і бувають силою, що намного перевищає узброєну матеріяльну силу. Об ідеї розбивається в порох наймогутніша артилерія, і всі здобутки мілітарної техніки, що і самі мають стільки сили, скільки дає їм якась ідея, все ж таки перед могутнішими і вищими ідеями розбиваються в порох. Наше або, може, одно старше покоління було наочним свідком того, чим була в Европі сама ідея національної єдности Італії або Німеччини Хоч ці ідеї були лише приступними для одного народу вони перевернули порядок світу і всупереч могутніх цього світу повели ці народи до повного здійснення свого змісту. Ми і тепер – і наше покоління – є свідками, як ідея, навіть фальшива й оперта на фантастичних і нездійснимих принципах марксизму, стається силою, що загрожує цілому світові світовою революцією. Якщо б люди перейнялися ідеями Євангелія, їм показалося б, яка безмірна сила міститься в ньому. Вона поволі через многі століття переробляла людство, зміняючи най- основніші принципи суспільного і державного життя, і ще далеко не виказала усієї своєї могутности. Але і серед нашої суспільности ми можемо стверджувати, що щаслива родина, яка перейнята християнським духом. Вона щаслива і сильна силою ідеї, що перевищає усі злидні життя.
1939 р., червня 18, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Про проповідь і її завдання”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень