А перше усього, коли молитись буде до Ісуса Христа, представте собі Його любов до нас.
Бо чи найдете нині на світі чоловіка, який схотів би вмирати за другого, – і то не за свого, а чужого? Такого ніде не найдете! Один-однісінький Христос так дуже полюбив кожну душу зокрема, що за кожну вмер! І він заєдного готовий для кожної душі зокрема відновити, повторити Свою сметь!
І робить це! Бо коли саме відправляється Слцжба Божа, тоді на жертовнику відновляється Христова смерть. Тоді Свята Його Кров тайним способом проливається на жертовнику, а користь із тієї Жертви йде не раз для одного лише християнина.
О, який добрий наш Спаситель! Яка безмірна любов у Його серці! Такого серця не найдемо ні у рідної матері, ні у батька свого! Такого серця не матиме для нас ні рідний брат, ні найщиріший приятель!
1900 р., Вільшаниця. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних “На грані двох віків”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень