Коли маєте якусь журбу, біду, смуток, хворобу, подумайте все, що добрий Бог на небі прислав нам Єдино- родного Сина Свого для нашого спасения. Подумайте, що той Божий Син Ісус Христос має в серці таку любов до нас, що в кожній і найважнішій справі можна до Нього удаватися з довір’ям дітей, і що завжди знайдемо в Нього тепле любляче серце, повне співчуття. І та сама гадка буде потрохи і молитвою. А коли привикнете до того, щоби в кожній біді вдаватися до Ісуса Христа, то не раз, а сто разів досвідчите милосердя Христової любові і самі не будете знати, коли зачне поволі горіти у ваших серцях небесний вогонь Божої любові, і буде очищувати, освячувати, і підносити ваші серця до Бога, у Котрого знайдете по смерті вічну радість і щастя.
1906 р. – лютого 1907 р., Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до вірних “На Великий піст”
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень