Молитися за спасения других – це наш обов’язок. Молитися за поширення Христового Царства на Землі – це також наш обов’язок. Тому молімся не тільки за себе, але і за других. Скільки разів повторяємо слова молитви: “Да прийдеть царствіє Твоє, да будеть воля Твоя“, – маймо на думці й зблудившого ближнього нашого і просім о ласку, потрібну для його навернення, поширення через те Божого Царства та сповнення Божої волі. Заносім наші покірні та сердечні молитви і за цілий наш нарід , аби Всемогучий відвернув страшну грозу морального занепаду та зіслав йому поміч і благословення.
Жертвуймо наші терпіння для других. Терпінь – слава Богу за все – маємо много. Та кожде терпіння, що його принимаемо і переносимо з покорою, терпеливістю і з підданням волі Божій, приспорює нам Божу ласку. Тому, як терпимо, пам’ятаймо також на потреби наших ближніх. Жертвуймо наші терпіння також за цілий наш нарід.
Дуже багато можемо зділати добра для ближнього своїм праведним життям. Побожне праведне життя – це велика моральна сила, це безнастанне апостолування і притягання других для Христової справи. Присвічуймо для того непохитно добрим прикладом другим.
1929 р., липня 1, Львів. – Зі спільного пастирського послання Митрополита Андрея та Єпископату до вірних своїх єпархій про важливість апостоляту мирян
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень