Всі Святі Тайни є джерелами, з яким душа черпає для себе життя Божої благодаті.
Дорогу християнського життя назначив Бог тими сімома святими знаками, тими сімома святими керницями, в яких християнин черпає охолоду, і поміч, і силу в борбах життя. Від колиски до ложа смерти веде Боже провидіння нашу душу по дорозі Своєї святої ласки. Стереже від упадку , з упадку двигає, додає силу і мужества до борби о спасення вічне, освячує родинне життя святого Тайного Супружества, а в послідній годині життя дає охолоду, силу, потіху в Тайні Єлеопомазання. А через ціле життя пресвятим хлібом Євхаристії кормить і освячує душу.
Нема положення, нема хвилі в життю, в якій Бог не помагав би чоловікови. Навіть тоді, коли чоловік від Нього відвертається, коли – як блудний син – віддалюється од вітцівської хати, не забуває милосердний Отець на нещасну душу і з отвертими неначе раменами жде хвилі, в якій блудний син поверне до нього покаянням; і в самім ділі покаяння помагає, двигає, веде. Вибігає напроти вертаю чого додому блудного сина, підносить його, обнімає, вертає йому одежу синівства і перстень любові.
Події людського життя є дійсно подіями Божого милосердя і Божої благодаті.
1913 р., березень-квітень, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Божа сійба”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень