Так, як грім з неба, сплинула колись Божа благодать надушу грішника Савла і зробила з нього великого і святого апостола Павла. І ти, мій брате, покликаний Богом до святости християнського життя, і ти з християнського роду Божих синів; через хрещення ти дитина світла, а тільки припадково попався у тую темряву, в якій жиєш.
На дні твоєї душі дрімає совість; проси з неба про один промінчик, а пробудиться твоя душа. Тоді покинеш гріхи й доброю сповіддю навернешся до нового життя, а Бог, милосердний Батько, прийме тебе у святім Причастю Христового Тіла і Христової Крові; обійме, пригорне до серця, піднесе, очистить, освятить, потішить і скріпить. І Пасхальне Причастя цього року буде для тебе тим, чим воно є для нас, усіх християн: великою хвилею в житті, і великою радістю, і задатком безконечної радости колись у небі.
Нехай же Всевишній Бог дасть усім вам добре, повне, правдиве Святе Причастя. Нехай це Причастя буде повним відпущенням усіх гріхів і таким очищенням душі, щоб ви вже ніколи не вертали до давних великих гріхів, а зачали таке християнське життя, в якому у всім прославляється Бог через Ісуса Христа, що Йому слава і сила во віки вічні. Амінь.
1942 р., Неділя митаря і фарисея, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до вірних “На Великий піст“
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень