Святе Євангеліє є Словом Божим. Не може видаватися дивним, що Слово Боже є символом Божого Слова.
Я не міг би навести з діл отців давнішого уступу, як Симеона Солунського (помер 1434 року), який своїй книзі (Migle, Patrologia Graeca, т. 155, стор. 705) виразно каже: “Святе Євангеліє, котре бачимо на престолі, є типом і символом Ісуса Христа”.
Святе Євангеліє, вже яко Свята Книга, Богом об’явлена, заслуговує на наше почитання.
Коли нарід слухає Євангелія, почитає то об’явлене слово тим, що встає та слухає неначе самої проповіді Самого Ісуса Христа. Симеон Солунський (у цитованім місці, стор. 724) дуже влучно пояснює, чому при читанню Святого Євангелія архієрей стягає омофор. Тому що наколи Сам Господь Бог, неначе у власній особі присутній, промовляє, архієрей не сміє носити на собі омофор, ікону воплочення Ісуса Христа. Омофор, із вовни зділаний і на плечах положений, представляє овечку, взяту добрим пастирем на рам’я. Слухаючи Євангеліє, слухаючи Самого Ісуса Христа, тому стоїмо, бажаючи як найбільше ту науку зрозуміти, записати в пам’яті. Ми, після Симеона Солунського, є свідками проповідання Євангелія по цілім світі через Святу Церкву – того проповідання, в якому черпаємо спасіння, на якім стоїть у людських душах ціле християнство. Проповідь Єванеглія означає роздавання Божої благодаті з неба через Боже слово.
1934 р., вересень, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Літургічні символи Ісуса Христа”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень