Ціле Святе Письмо оповідає нам про ту безмірну Божу любов, про яку святий апостол Павло каже, що вона “виллялася в наші серця Духом Святим, даним нам ” (Рим. 5,5). На її безконечну глибінь вказує хоч би те, що, “як ще ми були грішниками, Христос умер за нас. Багато більше тепер, коли ми оправдані Його кров’ю, спасемося Ним від гніву. Бо коли ми, будучи ворогами, примирилися з Богом смертю Його Сина, тим більше, примирені, спасемося в Його житті” (Рим. 5,8-10).
Божі обітниці стверджені так, що кожний має доста- точні причини “проти надії надіятися” (Рим. 4,18),
Предивна книга Святого Письма, і щасливий, хто бодай трохи її розуміє, хто її любить і читає. Вона ж ціла є документом, що стверджує Божі обітниці, а стверджує з такою безконечною силою, що чим більше в неї вчитуєшся, тим більше розумієш: як Бог на небі, так непомильна є правда Його обітниць і непомильне їх здійснення.
1935 р., лютого 12 – грудня 15, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Християнська праведність”
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень