Наш прапор – це прапор любові. Ніколи не входить у союз із прапором якої-небудь ненависти. Християнська любов навіть тоді, коли боронить перед дійсною і кривдою ворога, не може перестати бути любов’ю, не може зближатися ані стати подібною до ненависти.
Загальнолюдська любов, що обнімає всіх людей без винятку, буде завжди і такою сущою ознакою християнства, що кожна праця правдивого християнина мусить бути нею позначена. Праця, в котрій та особливість наших доктрин буде залишена або лиш замовчана, не буде працею християнською – буде нищити, а не будувати, принесе шкоду, не користь.
В ім’я Христової любові пригадуємо багатшим їх обов’язки, в ім’я тієї любові боронимо права убогих. З тієї любові не закриваємо перед убогими їх обов’язків і шануємо права багатших. Самі ж власним поступован- ням мусимо і багатшим давати приклад справедливости і любові, убогим – приклад терпеливости, самозречення і того убожества духом, що гордить добрами світу, а передовсім шукає Божої правди і Божого царства.
Мусимо цілим життям і цілою працею “бути зразком для вірних у слові, поведінці любові вірі чистоті” (І Тим. 4,12), бути прикладом для вірних не лише життям, але повн здійсненням у собі самих Христового духа. Мусимо стояти в першім ряду на сторожі тих етичних принципів Божого об’явлення, без котрих ціла суспільна економічна праця буде провадити наш нарід на погибель.
1904 р., травня 7 (21), Крехів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства “О квестії соціальній”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень